\n\n\n\n\n\n\n\n

В Тернополі "об'явилися" святі у вишиванках

Ікони, написані народними майстрами Поділля, представили на виставці в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Усі вони належать до приватної колекції хмельничанина Олександра Чернова. Народну ікону свого рідного краю він почав збирати ще на початку 90-х років минулого століття.

- Тоді я працював в Хмельницькому краєзнавчому музеї, і мені хтось з людей приніс ікону, написану народним художником, - розповів колекціонер Олександр Чернов. - Але в музеї її не прийняли, мовляв, вона нічого не варта. А я дуже люблю етнографію, свого часу займався килимарством, збирав вишиванки, тож ікону відніс додому. У цервах такі ікони викидали, бо вони неканонічні, спалювали їх, до музеїв також не приймали. Але мене вони зацікавили. Збирав їх на Тернопільщині, Хмельниччині.

Відомо, що директор Полтавського художнього музею Кім Скалацький збирав народну картину. Є музей волинської ікони. Ми знаємо про Холмську чудотворну ікону, ікону 18 століття на Львівщині. А от про таке явище, як народна ікона Поділля, за словами мистецтвознавця Віри Стецько, говоримо вперше, і явище це дуже цікаве.

- В експозиції представлено 47 ікон та картина невідомого художника «Наречена», - розповіла Віра Стецько. - У часовому вимірі вони обмежені XVIII- початком XX століття. Є і напівпрофесійні і народні роботи. Особливо зачаровують ікони народного малярства. Якщо художники професійні дотримувалися канонів в іконописанні, то народні майстри на своє відчуття і бачення, використовуючи фольклор, декоративізм, працювали над образами, які малювали для домівок. Тут є ікони на полотні і на дереві. Представлені сюжети, які побутували у 18 столітті, святі, які були особливо популярні в той час - Юрій Змієборець, свята Катерина, свята Варвара, святий Миколай, Богородиця, Христос - недремне око. Є чудові зразки барокової ікони, для якої характерні різні декоративні елементи. Для цих ікон також характерна лінеарно-площинна манера письма. Художник лінією моделює лик святого і площинно відтворює його. Окрім того, в одній іконі часто поєднували кілька сюжетів. Звичайно, народні майстри брали за основу професійні ікони, і як вміли, опираючись на власне світосприйняття,  писали їх. У народній іконі немає академічної подачі святого, здебільшого лики святих дуже щирі, подібні до місцевих типажів.

Окрасою виставки є дві ікони, які Олександр Чернов придбав у селі Мельниця-Подільська, Борщівського району – «Богородиця з дитям» та «Христос Спаситель». Це єдині роботи, автор, яких відомий -  В. Ранчаковський. Написані вони у 1927 та 1928 роках, а особливі тим, що святі одягнуті у вишиванки.

Ще одна родзинка експозиції – картина «Наречена». Переш ніж потрапити до Олександра Чернова, вона побувала у кількох колекціонерів.

- Я знав, що до революції ця картина була у Кам’янці-Подільському у Товаристві імені Шевченка, - розповів колекціонер. - У 20-х роках минулого століття прикрашала читальний зал Кам’янець-Подільської бібліотеки. А в 28-му році видали таємний указ знищити її. Тоді поляк Лисота викупив і зберіг цю картину. Потім вона ще побувала у двох колекціонерів. А у 2004 році повернулася до Хмельниччини – мені її передав знайомий.

Ця картина, як відзначила Віра Стецько, показує дуже цікаву манеру письма. Художник у своїй роботі використовує багато є професійних ходів, зокрема, у моделюванні обличчя, деталізації вінка, у постановці ніг, тощо. І картина ця потребує ще детального вивчення.

Унікальні та оригінальні народні ікони нашого рідного краю, тернополяни зможуть оглянути протягом двох місяців.

Ольга Трач

Фото автора