\n\n\n\n\n\n\n\n

У Тернополі з’явилася стіна бажань. ФОТО

«Я хочу… єдину Україну, щоб Україна була вільною, перемоги у війні, побачити світ, взаємно покохати, потанцювати на весіллі правнуків, навчитись літати, побувати в космосі…». Ці та багато інших бажань з’явилися у центрі Тернополя на спеціальній стіні.

Серйозні і жартівливі бажання в день відкриття стіни «Перш ніж померти, я хочу…» писали діти, студенти, дорослі, старші люди. Урочисте відкриття цього міжнародного проекту відбувалося у супроводі міського муніципального духового колективу «Оркестра Волі».

- Міжнародний проект, до якого вже долучилося понад 70 країн, ми вирішили започаткувати і в Тернополі, - розповів Дмитро Миронюк, студент ТДМУ. – Ідея проекту належить Кенді Чан з Нового Орлеану. У 2011 році вона реанімувала спотворену стіну старої будівлі, на якій написала «Before I die, I want to...». На ній люди ділилися мріями про те, чого хочуть досягнути у житті. Деяких це спонукало замислитися над тим, для чого вони живуть. І це свого роду мотивація для подальших дій. Облаштувати таку стіну нам фінансово допомогли Тернопільська міська рада та керівництво медуніверситету. Будь-хто може прийти і написати тут свою мрію, поділитися нею зі всім світом. В рамках цього проекту ми також збираємо кошти для випускниці ТДМУ, яка втрачає і зір, і якій не вистає коштів на операцію.

Облаштували «стіну» в арці на вулиці Валовій,5. Це звичайна дерев’яна дошка, пофарбована у чорний колір із трафаретом «Я хочу…». Записувати своє бажання тернополяни можуть кольоровою крейдою. Коли для записів не залишиться місця, «стіну» сфотографують, а крейду просто змиють водою, щоб інші також могли записати на ній свої мрії і бажання.

До речі, така «стіна» вже була в Україні. З’явилася вона червні 2013 року в Києві на будівлі Музею Івана Гончара, і проіснувала до кінця 2013 року.

Ольга Трач

Фото автора