\n\n\n\n\n\n\n\n

На околиці села на Тернопільщині живе більше сотні ВІЛ-інфікованих жінок

Цього року Збаразька виправна колонія (№63) відсвяткувала півстолітній ювілей. У ній відбувають покарання жінки, які вже мають не першу судимість. Нині їх у стінах тюрми біля 600 – це жінки засуджені за скоєння тяжких злочинів, за вбивства, за розбій і грабежі, за розповсюдження і вживання наркотичних засобів. У колонії зізнаються, що сьогодні проблем є чимало. І одна із них - комунально-побутове забезпечення ув’язнених.

– Навіть жінка і в колонії вона повинна мати відповідні умови для існування. Це, в першу чергу, банно-пральний комбінат, це повинна бути завжди тепла вода. Я вже навіть не кажу про магазин, який повинен функціонувати. І засуджені жінки, які працюють, отримують заробітну плату і можуть отоварюватися, мати перші товари, які необхідні жінці, – вважає начальник Збаразької виправної колонії Олександр Ретюк.

Багато арештанток Збаразької колонії втратили свої соціальні зв’язки. Чимало з них відмовляються виходити на волю за амністією, бо немає гарантії, що вони не потраплять за грати знову. Від багатьох засуджених жінок відвертаються рідні.

– Неодноразово судимі жінки, відверто скажу, дуже відірвані від суспільства. Якщо взяти чоловічу колонію, то туди приїжджають на побачення, відвідують, а до жінок дуже мало приїжджає відвідувачів, тому що в них практично немає ні чоловіків, хіба би батьки, вже старенькі жіночки приїжджають і душа болить, коли бачиш, що більш нікому вони не потрібні, – розповідає Олександр Ретюк.

Є серед збаразьких ув’язнених і 136 жінок, які хворі на СНІД і ВІЛ-інфекцію. Власне на території Збаразької колонії функціонує єдина серед пенітенціарних закладів туберкульозна лікарня, куди привозять хворих зі всієї України.

– Тяжка форма туберкульозу – паралельно йде ВІЛ-СНІД. Це дві хвороби, які пов’язані, як брат і сестра. Тому, безумовно, усі ці засуджені проходять артетерапію, вони отримують відповідне лікування. Є такі форми артетерапії, де дуже дорогий сам курс лікування. Але, в основному, всі ці 136 засуджених вони стоять на обліку, ми їздимо і робимо профілактику в обласному центрі СНІДу, здаємо відповідні аналізи туди, підтверджують відповідну групу і отримують артетерапію, – запевнив Олександр Ретюк.

До слова, вагому допомогу медикаментами і харчуванням інфікованим ув’язненим надає громадська організація «Джерела». Керівник виправної колонії зазначає, що це чи не єдина в Україні організація, яка дійсно проводить велику роботу по боротьбі із СНІДом та туберкульозом. Олександр Ретюк також наголосив, що заражаються ВІЛ-інфекцією жінки не в колонії, а саме на волі. Адже переважна більшість хворих на смертельну недугу – наркоманки.