Унікальна територія: як Тернопільщина "приваблює" іноземних інвесторів насправді
Ситуація з іноземними інвестиціями в регіони України більш ніж сумна. Адже розподілені вони вкрай нерівномірно. Місто Київ та 10 регіонів України отримали майже 94% усіх іноземних інвестицій — 40,6 з 43,4 млрд дол. (станом на 1 січня 2016 р.) На інші області припадає менше одного відсотка від їх загального обсягу.
У 2014 р. в області зберігалася загальноукраїнська тенденція: інвестиції скоротилися відчутно — на суму понад 10 млн дол. Торік, щоправда, спад сповільнився, але не був зупинений, тривав переважно через курсову різницю.
Чи не єдиний позитив у залученні інвестиційних коштів в галузь — темпи капітальних інвестицій в 2015 р. на Тернопільщині зросли більш ніж на 15%, і за цим показником край займав сьоме місце в Україні. Це означає, що найбільш стійкий до потрясінь вітчизняний бізнес в об'єкти області деякі кошти все ж вкладає.
Але досвід сусідньої з Тернопільською, Івано-Франківської області показує, що в нерівному розподілі іноземних інвестицій багато в чому винна сама місцева влада. Наприклад, у підприємства Івано-Франківська залучено понад 500 млн дол. іноземних інвестицій. Більша частина коштів вкладена в об'єкти Хриплинского промислово-інвестиційного сайту. Місцева влада підготувала там для інвестора вільні земельні ділянки з підведеними комунікаціями. І успіх одного проекту в свій час став сигналом іншим інвесторам: "Вкладайте кошти!" А на Тернопільщині зон, подібних до Хриплинської, бізнес ніяк не дочекається.
І ось, після дворічної перерви, днями відбувся Міжнародний інвестиційний форум "Тернопільщина Invest-2016". Представництво іноземних дипломатів, муніципалітетів і бізнесу хоча і не нагадувало вавилонське стовпотворіння, але і маленьким його не назвеш — 25 делегацій з 18 країн світу. І дзвін келихів, і приємні розмови з керівництвом Тернопільської обласної адміністрації, облради та міськради зовсім не означали, що з інвестуванням все чудово: проблем ще чимало, і відтягувати їх вирішення вже немає часу.
Гість форуму, голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна переконувала журналістів, що разючу диспропорцію в регіональному інвестуванні можна переломити: "Такий форум, як у Тернополі, є початком великого перелому. Оскільки продемонстровані історії успіху свідчать, що іноземні інвестиції йдуть не в великі металургійні або коксохімічні, а в сучасні аграрні або переробні підприємства, які є інноваційними. Потреби в ресурсах там менше, але цінність цих інвестицій для областей — велика, їх можна сміливо множити на десять".
Як це не дивно, але приклади успішних інвестиційних проектів за участю великих іноземних компаній є і на Тернопільщині. У 2006 р. в область прийшла німецька компанія "Сумітомо Електрик Борднетце". Пілотне виробництво кабельних систем для автомобілів "Фольксваген" та "Ауді" вона починала з оренди приміщень на Тернопільському радіозаводі "Оріон" і з майже 300 працівниками. З часом у приміському селі Байківцях побудували завод, де зараз працюють 3800 осіб. Ця фірма відчула тут свою необхідність: зручне географічне розташування області, близькість до західного кордону України, віддаленість від зони бойових дій в Донбасі і дешева робоча сила. Нещодавно компанія придбала старе підприємство "Агромаш" у місті Чорткові і тепер проводить реконструкцію і розширює приміщення, а в перспективі планує побудувати великі виробничі площі, працевлаштувати 1500 чоловік і виробляти кабельні в'язки для "Ауді-А6". Загальний обсяг інвестицій очікується на рівні 12 млн євро.
Велике фермерське господарство "Гадз" у Бучацькому районі, де понад 600 га садів, працює з кількома польськими та італійськими фірмами. Підприємство будує фруктосховище, встановило сортувальну та сушильну лінії для виробництва сухофруктів і яблучних чіпсів... Це дійсно те, чого гостро не вистачає в області. Але добрим паросткам ще тільки належить розквітнути. Тоді левова частка з представлених на форумі 30 проектів в різних сферах (агропромислової, туристичної, енергозбереження та енергоефективності) отримає шанс бути реалізованою.
Обласна влада вустами голови облдержадміністрації Степана Барни рапортує, що для бізнесу створені комфортні умови — тривають процеси дерегуляції, є всі умови для надання адміністративних послуг, введено електронне урядування (78 послуг вже надаються онлайн через портали gov.ua, org.ua і їх кількість буде зростати). Підприємствам спрощено доступ до державних закупівель, впроваджується проект ProZorro.org. Крім того, інвесторам запропоновано понад 50 вільних земельних ділянок у всіх районах області та в Тернополі ряд виробничих приміщень...
Але керівникам області незручно вникати в деталі. Через систему ProZorro.org проходять дрібні закупівлі, які не впливають істотним чином на (не)спустошення місцевих бюджетів — канцтоварів, пального і т. п. За інформацією облдержадміністрації, планова сума цих закупівель на 2015 р. становила лише 4,4 млн грн, і зекономлено було аж... 136 тис. грн. А закупівлі на мільйонні суми — від 4,2 до майже 24 млн грн, як, наприклад, для реконструкції каналізаційних мереж в місті Ланівцях, на будівництво очисних споруд в Збаражі, реконструкції цих систем в Хоросткові, споруд під геріатричне відділення у Шумському районі, радіологічного корпусу Тернопільської обласної університетської лікарні — проходили з застосуванням переговірної процедури закупівлі, тобто фактично з одним учасником. І при цьому замовник закупівлі — управління капітального будівництва облдержадміністрації — мотивує такий вибір процедури надзвичайною ситуацією, коли роботи треба провести швидко. Ось вам і широкий доступ бізнесу до державних закупівель, де фігурують значні суми бюджетних коштів!
Фахівці програми USAID Лев, що проводили оцінку ділового клімату (АВСА), звернули увагу учасників форуму на низку викликів для ведення бізнесу, які на Тернопільщині серйозніші, ніж загальноукраїнські. Наприклад, більше часу, ніж в середньому по Україні, в області посідають гігієнічні процедури, де не обходиться без неофіційних винагород, тобто хабарів. Крім того, опитані тернопільські підприємці більше коштів витрачають на сплату податків: по Україні — 27% від річного доходу, на Тернопільщині — 28,3. Вони очікують спрощення адміністрування податків, зменшення кількості документів, супроводжуючих діяльність бізнесу, набагато кращої обізнаності про різні можливості для розвитку бізнесу, зокрема виходу на зовнішні ринки. Від безсилля самостійно змінити ситуацію ділові люди з Тернопільщини хоча і неактивно, але все ж надсилають скарги в офіс бізнес-омбудсмена в Києві. Оскільки їх просто дістали безпідставні податкові перевірки ДФС, неповернення експортного ПДВ, відкриті кримінальні провадження за несплату податків. Скаржаться на деякі дії державної виконавчої служби та державних підприємств... І ці гнівні листи не є тернопільським ноу-хау, вони типові для всієї України. Органам влади є до чого докладати зусилля.
Один з представників цієї влади на форумі — голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна — в цілому знає, що саме треба зробити насамперед для стимуляції бізнесу.
"Без судової реформи і завершеною реформи правоохоронних органів ми нікуди не просунемося, оскільки іноземний інвестор хоче бути впевненим, що його інвестиція повинна буде захищена, її не відберуть за рішенням суду. Другий наріжний камінь — слід завершити реформу контролюючих органів. Оскільки, коли, наприклад, податкова поліція відкриває кримінальну виробництво за несплату податків, буде закордонний бізнес збільшувати інвестицію? Та ніколи! Треба завершити перегляд функцій цих контролюючих органів, зокрема, зменшити кількість перевірок і взагалі ліквідувати непотрібні органи. Треба ще і продовжити дерегуляцію, зокрема — скасувати регулювання цін ще на ряд видів продукції, наприклад молочну (а така пропозиція прозвучала на форумі від представника одного з підприємств — переробників молока. — Р. Я.), де ціни регулюють ринок, а його гравці завжди знайдуть спосіб обійти це регулювання. Тоді іноземний інвестор буде з готовністю вкладати кошти в нашу економіку, оскільки буде розуміти, що ніякий чиновник не буде його регулювати і обмежувати", — сказала Ксенія Ляпіна.
І щоб черговий інвестиційний форум не став формальним заходом, висловлені одним високопоставленим чиновником побажання ще повинні сприйняти урядовці та законодавці. Бо інакше вийде як в анекдоті: якщо для стимулювання бізнесу влада зробила один крок вперед, то другий крок неодмінно буде на місці. Просуваємося?
Роман Якель, ukrrudprom.ua