Від зрадників - до героїв

Іноді на щастя, але здебільшого, здається, все-таки на жаль, але в нашому житті дуже багато залежить від випадковості. Дуже часто вона, на жаль, буває сумною і навіть трагічною.

Якщо виходити з постулату, що випадковість – це прояв досі непізнаної закономірності, то складається враження, що вищі сили часто бувають просто немилосердними до людей. 

Рівно 75 років тому, 20 липня 1944 р. полковник вермахту Клаус фон Штауфенберг тихенько підклав портфель з вибуховим пристроєм Made in England просто біля ніг обожнюваного фюрера в кімнаті для нарад в ставці "Вовче лігво" з твердою вірою, що через десять хвилин того розірве на шматки. Підклав і пішов дзвонити у Берлін, щоб дати сигнал до  початку операції «Валькірія». Проте не так сталося, як гадалося. Втрутився все той же сліпий випадок. Хтось із штабних офіцерів ненароком зачепив портфель ногою і переставив його за дубову опору стола. Вибух, що невдовзі прогримів, знищив кілька чоловік, однак серед них не було того, для кого він, власне, призначався. Адольф Гітлер відбувся лише подряпинами, розривом барабанних перетинок, незначними опіками голови і порваними штанами. Отак випадковість у вигляді міцної опори з німецького дуба дала змогу одному з найодіозніших  тиранів в історії ще майже на рік продовжити криваву бійню Другої світової війни...

Жорстоко скалічений війною фон Штауфенберг тоді постав у очах більшості німців мерзенним зрадником, який порушив присягу й кодекс честі офіцера. Його розстріляли вночі 21 липня, одразу після придушення заколоту.  Гітлер, як що вірити кіноепопеї "Визволення", наказав викопати його тіло з могили, спалити й розвіяти попіл - щоб і сліду не залишилося. Доля багатьох інших учасників змови проти тирана була значно тяжчою: вони пройшли через принизливу процедуру нацистського судилища, жорстокі тортури а потім були повішені на рояльних струнах, прикріплені до гаків, якими користуються м'ясники. І теж довший час залишалися в свідомості грунтовно інтоксикованих нацизмом співвітчизників зрадниками. Однак історія все ж відновила справедливість. В сучасній Німеччині учасники змови проти Гітлера вважаються національними героями і борцями за свободу; їм встановлені пам'ятники, а їхніми іменами названі вулиці. В німецькій історіографії змова 20 липня розглядається як одна з найважливіших подій німецького Опору нацизмові. Нещодавно данину вдячної пам'яті графу фон Штауфенбергу і його соратникам віддала канцлер  ФРН Ангела Меркель, яка сказала, що вважає організаторів змови 20 липня "зразками для наслідування". Вона також додала, що країна в боргу перед ними, оскільки повоєнна конституція Німеччини, можливо, й не з'явилася б без таких їхніх дій.

Ігор Дуда