Вітчизна і держава

20.08.2015 10:02

Свого часу в мене з’явилася можливість поїхати у США і осісти там надовго. Зайве казати, що така перспектива тішила. Авжеж, здавалася мені тоді, Батьківщина, земля пращурів - це все гарно звучить, але... життя у людини одне і прожити його хочеться достойно, тішачись відчуттям свободи і певного достатку.

Шок від візитів до американських супермаркетів минув швидко. Як і незнане досі відчуття, що купити можна все, що забажаєш - аби лише були гроші… Вже скоро мені стала з'являтися у снах Україна з усіма її болячками і негараздами. Недаремно, мабуть, кажуть, що навіть дим вітчизни солодкий …

З того часу минуло понад двадцять років. Сказати, що життя у нас істотно поліпшилося, буде перебільшенням. Наше повсякдення залишається сприятливим середовищем для неврозів, стресів, інфарктів та інших подібних «приємностей». Інколи, дивлячись зранку у своє відображення у дзеркалі, подумки запитую себе, чому я все-таки не залишився у Штатах і повернувся у цю божевільню, де людині, позбавленій нахабства і спритності, жити іноді просто нестерпно. Невже ностальгічні спомини про дідове село, знайому з дитинства вуличку, декількох близьких людей могли переважити усе те, що об’єднане містким словом «бардак»? Таки могли, якщо провести чітку межу між поняттям «вітчизна» і отим нелюдяним, цинічним утворенням, що маскується під назвою «держава». Думаю, патріотизм багатьох з нас ґрунтується саме на протиставленні, а не на єдності цих понять. І я не схильний вірити тим демагогам, які з пафосом закликають «розбудовувати державу». Розбудовувати її в такому вигляді, в якому вона існує зараз – це те саме, що дати розростатися злоякісній пухлині.

Що ж робити, коли позбавлені сумління політики, корумповані чиновники, нечисті на руку правоохоронці, колишні бандюки, а нині - поважні бізнесмени, як мовиться, «дістали» вас? Купувати АКМ чи пістолет Макарова? Це дорогувато і ризиковано. Битися головою об стіну? Справа посильна, але малоперспективна. Сподіватися на поміч Всевишнього? Можна, але ця інстанція, як би це сказати, занадто віддалена.

Або ж…вийдіть тихим надвечір'ям на берег річки десь у селі, сядьте на траву і прислухайтеся до звуків навколо. Тут добре. Тут усе щире й відкрите. Тут немає підлості й обману. Ладен заприсягнутися, що одним з перших слів, які спадуть вам на думку, буде «Україна». Вимовіть його вголос - вас тут ніхто не почує.

Україна. Яке все - таки миле і рідне це слово.

Ігор Дуда