Воїн з батальйону "Донбас": "Зраджені ніколи не зрадять!"

13.10.2014 09:19

Бійці славнозвісного батальйону "Донбас", Ігор Чайківський й Ярослав Маркевич, попросили в тернополян підтримки та віри. Обоє чоловіків добровільно пішли боронити Україну, хоча в одного - п'ятеро дітей, а інший – народився в Росії. Бійці бачили смерть друзів та жахіття війни, а ще пережили зраду. Зраду держави, за яку готові віддати життя.

В Тернопіль представники батальйону "Донбас" приїхали аби підтримати свого побратима, кандидата в депутати від Тернополя, Тараса Пастуха. Вони воюють в різних формуваннях - "донбасівці" в добровольчому батальйоні, а Тарас в 128 гірсько-піхотній бригаді армії. Але мають спільні цілі – звільнити Україну від зовнішніх і внутрішніх окупантів.

Вони спільно з "Об'єднанням "Самопоміч" боротимуться проти ворогів та зрадників, які засіли у владних кріслах, прокурорських кабінетах, сховалися під судівською мантією. Про це вояки і розповіли тернополянам. У відповідь почули багато запитань, зокрема й гострі.

- Де гарантія, що “Самопоміч”, коли пройде в парламент, не зрадить? - запитав працівник міського РЕМ під час зустрічі. - Спочатку всі красиво говорять, а потім роблять, як і всі.

Відповів боєць "Донбасу" Ігор Чайківський, який був учасником "Іловайського котла". В мирному житті він керував власним ляльковим театором. Виховує п'ять дітей. Коли прийшла біда, взяв до рук рушницю та пішов партизанити. Потім прийшов у батальйон "Донбас". Він розмовляє російською, бо ж уродженець Сходу.

- Ті, кого зрадили, не зрадять, - каже боєць. - Нас зрадило військове керівництво! Це відчули в Іловайську. Мене не купити! Я маю переконання! Такі ж люди - ів "Самопомочі". Мені важливо, щоб діти жили в мирній, успішній країні. Даю слово: "Батальйон "Донбас" не зрадить!"

Чоловік вісім днів був у полоні в "ДНРівців". Туди його та інших вояків, які вимушено склали зброю, бо ж опинились серед поля проти танків, передали російські десантники. Росіяни обіцяли не здавати наших сепаратистам. Але обманули. В російській армії немає честі, вважає пан Ігор. Схожої думки він і щодо українського військового керівництва.

- В полоні залишається іще 98 друзів, - каже пан Чайківський. - Ви чули, щоб влада пробувала їх звільнити? Скажу більше. Владі не вигідно, щоб вони повернулись. Це люди, які за переконання готові віддавати життя. Вони можуть добиватися чесної держави. Країні потрібні зміни, а головне - громадам потрібно брати відповідальність.

Про громадську активність говорив і інший боєць "Донбасу" - Ярослав Маркевич. Він - також російськомовний. Народився в Росії, живе в Харкові. Він - підприємець. В "Донбас" пішов, аби війна не прийшла на його рідну, харківську, землю.

- Багато рішень повинні приймати не верхи, а місцеві громади, - переконаний Ярослав. - І часто не з допомогою місцевих депутатів, а самостійно – на громадських обговореннях. Якщо не брати відповідальності і не впливати на ситуацію – змін не буде. Вирішить мер якогось міста віддати землі під забудову. Проведуть слухання. Прийде п'ять тих, кому не байдуже і десять тих, кого приведуть... Результат буде невтішний. Тому потрібно діяти! Те саме з місцевими податками. Вони мають залишатися там, де їх платять. Тоді громади будуть багаті. "Самопоміч" добивається максимального посилення участі громади в житті країни. Люди, прокидайтесь!

До речі, під час візитів представників "Самопомочі", які підтримали в Тернополі кандидатом Тараса Пастуха, самого Тараса не було. Він, нагадаємо, вже декілька місяців служить розвідником у 128 гірсько-піхотній бригаді і перебуває в Дебальцево. Зате прийшла його дружина Ірина.

- Тарас пробує заспокоїти, коли телефонує, - каже пані Ірина. - Буває це рідко, бо зв'язку немає. Але ж я чую постріли і вибухи десь на віддалі... Мені і дітям дуже важко...

Підбадьорити жінку спробував воїн з "Донбасу" Ігор Чайківський.

- Я, крім своїх хлопців, молитимусь і за Тараса, - сказав боєць. - Ця людина дійсно пішла в регулярну армію захищати Батьківщину. Я поважаю таких. Треба вірити – все буде добре!