Володимир Болєщук: "Сільське господарство — це стратегічна галузь, від якої залежить безпека держави"
Кожної третьої неділі листопада в Україні відзначають День працівників сільського господарства. Цьогоріч це свято припадає на 17 листопада. У цей день з різних трибун знову згадують про працівників села, вручаються нагороди та відзнаки чиновникам та нечиновникам від сільського господарства, а політики намагаються розповісти про свій вклад у розвиток агробізнесу.
Він підкреслив, що цьогоріч аж на рівні прем’єр-міністра черговий раз відзвітували про найбільший врожай і розповіли про те, що такий врожай сприятиме зниженню цін.
“Напевно тільки ліниві не говорили про високі врожаї і про те, наскільки це добре для українського ринку. Разом з тим, для українського аграрія низькі ціни — це у першу чергу означає збитки і важкі роздуми на тему, чи будуть кошти для наступного врожаю”, - сказав експерт.
«Між святами про село забувають»
Володимир БОЛЄЩУК зауважив, що в Україні бракує дієвої програми підтримки аграрного сектору, а держава ставиться до сільського господарства, як до “іще однієї галузі економіки”, хоча у більшості країн Європи, куди ми так прагнемо, сільське господарство — це стратегічна галузь, від якої залежить безпека держави і вона завжди у зоні пильної уваги. “Є конкретні факти, котрі говорять про те, що сільське господарство не живе і активно розвивається а лише виживає. Наприклад, візьмемо такий показник, як кредитування сільського господарства. Гроші — це кров економіки і без них неможливий розвиток жодної галузі, в тому числі і агробізнесу. Згідно з даними Міжнародної фінансової корпорації 77% сільсько¬господарських товаровиробників використовують кредити для закупівлі паливно-мастильних матеріа¬лів, 48% - на закупівлю засобів захисту рослин 36% - на придбання посівного матеріалу. Лише 13 % підприємств використовують кредити для технологічного оновлення і 6 % для розширення виробництва. Про що це свідчить? Село лише намагається вижити у складних умовах і підтримувати свою життєдіяльність. У нас важко говорити про інновації і модерну економіку, коли постійно стоїть питання, як повернути кредит взятий на початку посівної кампанії”, - наголосив Володимир БОЛЄЩУК.
Лише 13 % підприємств використовують кредити для технологічного оновлення і 6 % для розширення виробництва.
Приклади іншої державної політики, на думку експерта, варто шукати у європейських країнах, куди ми прагнемо. “У більшості країн ЄС сільське господарство працює на позичкових коштах. Скажімо у Англії і Німеччині залучається близько 50 % від усього капіталу, який використовується у виробництві сільгосппродукції. У Франції — 40 %, у Італії і Бельгії - більше 30 %. Таким чином у ЄС більш, як 40 % господарств перебувають у повній залежності від кредитних коштів і лише 25 % фермерських господарств не використовують кредитів. Проте є суттєва різниця у структурі. У Європі більшість цих коштів вкладається у розвиток і розширення виробництва. Тобто з кожним кредитом їхня продукція стає більш конкурентнозданою у порівняння з українською. Ці кредити можна вважати інвестицією. В Україні ж безпосередні прямі інвестиції у розширення і оновлення виробництва коливається на позначці 2-5 %. В таких умовах годі сподіватися на значні прориви, на підвищення престижу праці селянина”, - говорить Володимир БОЛЄЩУК.
Треба думати, що буде з нашою країною через 5-10 років.
Експерт переконаний, Україні потрібна інша аграрна політика. “Треба думати не тільки про те, як знизити ціну на сільгоспродукцію, а як ефективно використати наші родючі чорноземи, що буде з нашою країною через 5-10 років і як зробити так, щоб Україна втримала позиції одного з найбільших постачальників продовольства на світовий ринок. Краще звітувати не тільки про високі врожаї, а й про те, скільки за державної підтримки залучено коштів у аграрний сектор, які новітні технології втілено, скільки молодих кадрів вирішило пов’язати своє майбутнє із сільською місцевістю і які перспективи розвитку. Зробити це можна, якщо держава буде ставитися до агросектору, як до одного з основних в економіці, передбачатиме постійні і тривалі програми підтримки кредитування саме розвитку, розширення і оновлення агросектору, а не тільки його виживання”, - резюмував Володимир БОЛЄЩУК.