Все, як завжди

Усе те ж саме вчора було, нині й завтра буде теж:

Проїде знову містом траурний кортеж,

Салют на цвинтарі під звуки грудок об труну - "Ба-бах!",

І  "Вічна пам'ять" з'явиться в коментарях,

Усе те ж саме - знов за справу візьмуться меткі "таланти",

Які набили руку на переправлянні ухилянтів,

Їх схоплять "на гарячому", на гальмах справу спустять, штраф дадуть,

З сумлінням чистим щось собі в кишеню покладуть,

Все, як завжди: хтось у окопі мерзне й погибає

А хтось "кавусю" в теплім кабінеті попиває,

Усе, як звично - п'яного впіймають "шоферюгу

Уже не перший раз, а, може, і не другий,

А шеф поліції лише промовить безнадійно,

Що штрафи чималі на пияцюг ніяк не діють,

Зате зростають, як гриби, повсюдно й безвідмовно

Потрібні нині вкрай гольф-клуби і новобудови

Все, як завжди - "відкатів" майстер стане вимагати,

Щоб на посаді поновили й повернули всю зарплату,

Усе, як звично в "місті файному", де тишком-нишком все планується

І гарно продається все, і так же гарно все купується,

Тоді за що, скажіть, поліг отой, кого повезли із кортежом?

За "беспредєл", "відкати", за маєтки-замки мов середньовічні вежі?

Він й тисячі таких, як він, за що життя віддали?

Щоб в Україні і  надалі свинство панувало?

--------------------------------------------------------

Доводилося чути від бійця-розвідника з передової:

Коли діждеться Україна долі отакої,

Що ворога ми виженемо, але все залишиться, як було,

Тоді вважати можна, що війну ми цю "продули"...