Втратив зір, але знайшов себе: психолог і поет Роман Фещак робить "літературний масаж". ВІДЕО
На Тернопільщині працівник Золотопотіцької лікарні Роман Фещак проводить для своїх відвідувачів "літературний масаж".
У чотирнадцять років він повністю втратив зір. Відтоді пише вірші й прозу. Про це чоловік розповів Суспільному.
За його словами, втрата зору не завадила навчитися на масажиста й психолога і працювати за фахом.
"Я навчався в загальноосвітній школі. На той час селі не було інклюзії, вже тепер є. Після того, як я потрапив у Львівську школу № 100 для дітей з порушеннями зору, це 10-11 клас, у мене повністю зник зір. Я спочатку думав, що я ніким не можу бути й нікуди поступити. А коли побачив навколо себе незрячих, а до того я жодного не бачив, то зрозумів, що можу вчитися, поступати кудись, здобувати освіту. У школі було заняття з масажу. Мені сподобалося. Навіть вчителька відзначала, що в мене непогано виходить і я подумав, що я поступлю. На жаль, у Львівську академію набирали раз на три роки і щоб два роки не чекати, я пішов навчатись на психолога, бо мені теж це було цікаво".
Після того, розповів Роман Фещак, здобув спеціальність масажиста. У Золотопотіцькій лікарні почав працювати за фахом у 2022 році. Відтоді своїм пацієнтам читає вірші під час сеансу.
"Я завжди кажу, що в мене незвичний масаж, а літературний. Тобто я людям вмикаю. Ми слухаємо літературу і при чому не тільки мою, а різну".
"Літературні масажі" кожні три місяці відвідує Людмила Богачик.
"Я відпочиваю не лише тілом, але й душею. Вірші Романа мене надихають. Сама особистість Романа мене мотивує", — сказала жінка.
Здобутий фах психолога допомагає у спілкуванні з пацієнтами, які приходять на масаж, зазначив Роман Фещак.
"Колись викладачка з медсестринства казала: "ти собі обрав дуже гарне поєднання. Це ж не тільки для тіла, але й для душі". Це насправді мені допомагає. Різні люди бувають. Розказують різні історії, в них є і болючі втрати. Самі розумієте, що в кожного своє життя. Буває, що люди тут розповідають різну і доводиться згадувати, що ти ще й психолог".
За словами Романа, деякі розмови надихають на написання поезії.
"Я дуже часто пишу не безпосередньо про цих людей, але якась фраза, ніби зронена випадково, але я її собі закарбовую. І ще мені подобається, коли люди описують якісь життєві ситуації. Я собі завжди в голові роблю пунктик: "про це можна написати".
Роман розповів, що поезію і прозу пише за допомогою ґаджетів і спеціальних програм, які перетворюють звук у текст. Публікує їх в соцмережах. Його твори друкують в колективних збірках, газетах і літературних виданнях.
Зараз письменник чекає на друк своєї першої збірки віршів, у якій буде понад пів сотні поезій.
Ірина Терлюк, Тарас Бурак, Суспільне