Вишиванки Соломії Крушельницької відтворили на Тернопільщині. ФОТО

Дві вишиванки Соломії Крушельницької відтворили учасниці проекту «Вишивка в одязі видатних українців». Їх презентували у Меморіальному музеї Соломії Крушельницької, що у селі Біла, 22 лютого.

- Вишивка у родині Крушельницьких займала вагоме місце, - каже Галина Зюбровська, директорка музею. – Є багато світлин де Соломія в українському народному вбранні. У своєму домі в італійському Віареджо у неї був окремо виділений зал де були її світлини в українському народному вбранні. У нашому музеї зберігається оригінальна сорочка, яку Соломія вишивала зі своєю сестрою Оленою. Її зберігала у себе Одарка Бандрівська племінниця Соломії по сестрі Осипі.

Проект «Вишивка в одязі видатних українців» розпочали п’ять років тому у Києві. Його започаткували Київський музей видатних діячів української культури та «ZETA atelier». Мета проекту - через світ одягу та жіночих аксесуарів показати, як українська аристократія XIX століття не лише намагалася жити в ритмі тогочасного європейського життя, а й знайомити світову спільноту зі своєю традиційною національною культурою.

Роботу з відтворення сорочки Соломії Крушельницької розпочали близько півтора роки тому. Над цим працювала ціла команда: музейний супровід – Галина Зюбровська, Наталя Зюбровська, Оксана Федун; виготовлення сорочки - Тетяна Зез; схему підготувала Оксана Микитюк, вишивала сорочку Іра Тибінка, дослідження орнаменту – Марина Олійник.

«Ретельне вивчення подільської вишитої сорочки, яка очевидно була виготовлена у селі Біла Тернопільського району, Тернопільської області, направила нас до іншого етнографічного району – до Покуття, - написала у своєму дослідженні Марина Олійник. – Сорочка за своєю стилістикою є особливою, нехарактерною для народної культури. Говорячи іншими словами, вона не вписується у консервативний канон традиційної жіночої сорочки. Вона має ознаки міського крою блузки. Композиція вишивки теж вказує на авторський підхід. Геометрія мотивів вишивки демонструє, що вишивали сорочку на основі творчого опрацювання городенківських візерунків, які представлені у виданні «Вишивка Сходної Галичини» заходом «Клуб русинок в Україні Львів. 1895 рік».

Друга сорочка – це так звана «друкованка». Вона входить до колекції виробів, які відшивали не з оригіналу, а по фотографії.

- Спочатку ми хотіли відшити «друкованку», - розповіла Тетяна Зез, авторка проекту. – Це така колекція коли ми відтворюємо вишивки з портретів видатних жінок. Це візуалізація розподілу орнаменту на жіночих сорочках. Хотіли вишити дуже відому сорочку Соломії Крушельницької, яка є на фотографіях, всі її знають. Маємо наукового консультанта, кандидатку історичних наук Інституту етнографії імені Рильського в Києві – Марину Олійник, вона по всіх музеях, сайтах розшукує орнаменти, які зображені на фотографіях. Вишивка інтелігенції не передавалась від матері до доньки, вони користувалися друкованими збірками орнаментів, і Марина Олійник ці орнаменти закордонні і наші відшукує. Сорочку Соломії Крушельницької нам не вдалося повністю відтворити через те що рукав зігнутий, і не видно всіх зірочок, які нашиті на рукаві. Ми віднайшли орнамент вишивки Східної Галичини, зірочки з німецьких і наших видань і вишили те, що вдалось знайти.

Ольга Трач

Фото із групи у фейсбуці