Як чорношкірі студенти переживають тернопільські морози

– Живу біля озера на квартирі, недалеко звідси. Якщо треба на пари, їду на таксі, – каже 30-річний конголезець Івон Тчіломбго, студент Тернопільського технічного університету.

– Я перший раз прилетів сюди в лютому. Куртку купив удома: там продають для тих, хто летить в Європу, в спеціальних магазинах або секондхендах. Як тільки вийшов із літака, то перше, шо хотів, – назад забігти. У Конго немає зима, є тільки два сезон – сухий і сезон дощів. Сухий починається в четвертий місяць – апріл і дев'ятого – септембер. Тоді дуже холодно – плюс 20, усі сидять дома. Минулі канікули я приїхав додому: всі мерзнуть, шукають куртки, а я вже привик – у футболці, нормаль.

Питаю, чи носить узимку двоє штанів, як дехто з українців.

– Маю отаке. Як воно називається? – закочує штанину, показує довгу білу вовняну шкарпетку й чорну термобілизну. – Можу таке два надіти, зверху штани – і вже не хольодно.