Як тернопільські пані в дублянках билися з безхатьками за шматок короваю. Фото

Вчора, у День працівників агропромислового комплексу, в Тернополі спекли найбільший в Україні коровай вагою 1560 кілограмів. Але мирно поділити його не вдалось – жіночки, щоб отримати кусок короваю, не зважали ні на маленьких дітей поряд, ні на натовп, який і собі хотів кусень хліба.

Як тільки оголосили, що коровай-гігант зараз почнуть по куску роздавати, тернополяни з мирної публіки, яка досі спостерігала за театралізованим дійством, перетворилися на неконтрольовану масу.

- Обережно, тут дитина маленька, – кричала перелякана мама малолітньої дівчинки, але її ніхто не чув – всім закортіло відхопити собі кусок солодкого хліба.

Чекати, поки наріжуть однакові куски (а вони були дійсно великі, - авт.) люди не захотіли. І байдуже, що спочатку мали роздати коровай дітям-сиротам та вихованцям інтернатів. Першою руками вчепилася за велетенських хліб якась бабця, а інші, перелякано теж і собі почали лупати шматки, більші за дві великі буханки хліба.

- Боже, ніби голодомор 33-го року, – говорив чоловік, який з велетенськими очима спостерігав за діями інших. – На весіллях, то короваю не хочуть брати, тільки пляцків, а тут ніби в житті нічого не їли!

Бути всередині натовпу було, справді, страшно – зі всіх сторін люди пхалися поближче до короваю. Тим часом, бабці напихали повні кульки того хліба та ще й під руку, що не влізало ставили.

За декілька хвилин від 5-тиярусного короваю, що мав в діаметрі 4 метри, не залишилось і сліду. Останні крихти в торбинки згрібали безпритульні. Але, навіть наостанок, деякі жіночки в дорогих дублянках не хотіли ділитися з бездомними і доїдали прямо на місці те, що бачили.

- Та дайте бідним щось зібрати, – кажу дамі середнього віку, яка дожовувала кусок короваю.

- Най йдуть на роботу, то й не будуть тут ходили, – фиркнула та.

Лілія КУЛЕНИЧ, ДОБА