За вас не воюватимемо, але допоможемо

11.03.2019 14:30

Коли на початках російської агресії чимало українців висловлювали наївну надію, що американські кораблі ось-ось увійдуть в Чорне море й покажуть Путіну, де раки зимують, здавалося, що ці люди поганенько знають історію. А вона вчить, що в Штатах історично сильні традиції ізоляціонізму; що американці вкрай неохоче втручаються в європейські справи (хоча, врешті-решті, вагомо втрутилися в них під час двох світових воєн ХХ сторіччя); що вони передусім ладні надавати допомогу матеріальними ресурсами, а не людьми.

Звичайно, коли вже їх розсердили - японці нападом на Pearl Harbor і Гітлер дурнуватим оголошенням війни і атаками підводних човнів на американські судна - тоді вже "янкі" кидали на терези усю свою безмірну економічну та військову потугу, яка відігравала вирішальну роль.

Саме цього дня, 11 березня 1941 р. Конгрес США прийняв закон "Про передачу в борг чи в оренду зброї та воєнних матеріалів". Офіційні назви нерідко напускають зайвого туману, і в історії цей законодавчий акт більш відомий як Закон про ленд-ліз. Це була державна програма, за якою США поставляли своїм союзникам під час Другої світової війни озброєння, боєприпаси, техніку, стратегічну сировину, продовольство, медичне обладнання. Концепція програми надавала президенту Сполучених Штатів повноваження допомагати будь-якій країні, чия оборона визнавалася життєво важливою для США. З листопада 1941 р. програма поширилася на територію, на яку, за хорошого життя, вона навряд чи зайшла б - комуністичний СРСР. Однак загроза з боку нацистської Німеччини була визнана в той момент серйознішою бідою, ніж привид комунізму, і до північних портів Радянського Союзу посунули каравани суден, які везли все: від важкого озброєння - до бляшанок зі згущеним молоком і шоколаду. В період "холодної війни" в СРСР старанно применшувалися розміри і значення американської допомоги, але правда, наче вовна з драного кожуха, вилазила назовні в несподіваних місцях. І ось уже пильна радянська цензура не звернула уваги, як в епопеї "Визволення" маршали Жуков і Рокосовський гонористо походжають в добротних шкіряних пальтах явно не з "Моспошивторгу"; їздять у "віллісах"; що радянську піхоту повсюди супроводжують потужні "студебекери", а сама ота піхота в перерві між боями залюбки закушує "другим фронтом" - американською тушонкою. Та й уславлений повітряний ас Покришкін, один із символів перемоги в "великой отечественной", чимало своїх звитяг здобув на американському винищувачі "Аерокобра"...

Американських "рейнджерів" і вояків зі спецпідрозділу "Дельта" нині в зоні ООС на Донбасі немає. Але є поставлені американцями прилади контрбатарейної боротьби. Є декілька десятків "Джевелінів", здатних пригасити спокусу росіян застосувати танки. Нещодавно з'явилася інформація, що Штати розглядають питання про постачання українській армії новітніх снайперських гвинтівок і засобів боротьби зі снайперами противника. Ленд-ліз у новій формі продовжує діяти?

Ігор Дуда