Загибель за Україну і загибель через Україну

Зовсім поряд, можна сказати, в потилицю одне одному, на стрічці новин сайту розташувалися два вельми показових інформаційних повідомлення: «На війні загинув колишній голова Збаразької РДА» і «У центрі Тернополя через п’яного водія загинула студентка».  Об’єднує їх страшне поняття «загибель». За різних обставин, але з однаковим смертельним фіналом.

Смерть іноземної студентки на переході біля готелю «Тернопіль» - це загибель через Україну. Через те, що вона не може (чи не хоче) жорстоко і немилосердно карати тих, хто зумисно і брутально порушує правила дорожнього руху, та ще й полюбляє їздити «під градусом». Для багатьох водіїв це стало ознакою своєрідного шику. Вакханалія на дорогах щодня поповнює скорботний список жертв, і з такою ж регулярністю з’являються повідомлення про те, що винуватці автопригод щасливо уникають покарання. Ну як після того не повірити у свою всесильність і невразливість?  То, все-таки, не може чи не хоче держава Україна навести порядок у цій справі? Адже не таким важким завданням видається облаштувати ще одну містку тюрягу і давати декілька повноцінних років ув’язнення за саме лише керування автомобілем у нетверезому стані. І з його конфіскацією (уявляю, як презирливо скривить рот якийсь крутий «шоферюга»). І з геометричним зростанням терміну у випадку спричинення аварії й із врахуванням її наслідків. Наш люд загалом лякливий, і два-три показові процеси з суворими вироками змусили б любителів проїхатися з вітерцем і «підшафе» принишкнути – адже ще у стародавньому Римі відзначали, що блискавка вражає одного, а лякає багатьох. Здається, у деяких країнах світу практикується щось подібне. І ще здається, що наша рідна держава не збирається йти таким шляхом. Адже тоді чималому числу «господарів життя» довелося б поміняти комфортне сидіння свого «джипа» на тверду лаву підсудних, а зручне житло – на тюремні нари. Отож, їм довелося б приймати закони, спрямовані проти них самих.  Чи часто таке було в новітній історії України?

 Зрозуміло, від долі жертви трагічного випадку на дорозі не можна бути застрахованим ні на автобані біля Мюнхена, ні на платній дорозі десь у Нью-Джерсі чи у графстві Йоркшир. Аварії з людськими жертвами траплялися, трапляються і траплятимуться. Але усвідомлення цього – зовсім не привід миритися з повним «бєспрєдєлом» на наших дорогах. Він, як не раз відзначалося, обертається не меншими числом загиблих і покалічених, ніж бойові дії на сході країни. Цікаво, чи має держава моральне право змушувати своїх громадян воювати за неї шляхом примусових мобілізацій, якщо вона нехтує своїми обов’язками в забезпеченні їхніх елементарних прав на життя?

Що там свіженького є на  стрічці новин? Ага, п’яний «шумахер» на «Опелі» влетів під «КамАЗ»…На щастя, постраждав лише він сам, а не невинні люди. На щастя, пронесло. Пронесло…до наступної «п’яної» їзди чергового «шумахера»?

Ігор Дуда