Замість в Франції пригод шукати, сидіть вдома. Або їдьте у Карпати
Не плануєте на вихідні гайнути у Францію?
Розумію, що, з урахуванням статків більшості наших співгромадян, питання - майже на межі здорового глузду й ідіотизму, та все ж... Кудись у Гренобль, чи Нормандію? Або ж (ех, гуляти - так гуляти!) - в Париж, на Champs-Élysées, в Louvre; подивитися на вкритий ремонтним риштуванням добряче понівечений минулорічною пожежею Notre Dame de Paris...
Не треба. Сидіть краще вдома, або, якщо вже зовсім не сидиться - їдьте кудись у Карпати. У тій Франції й далі коїться казна що. Не встигли втихомиритися "жовті жилети" (і чого їм треба? Їх би до нас...), як буквально днями чоловік з ножем напав на перехожих в одному з паризьких парків. І не мовчки, а з вигуками "Allahu akbar!", що одразу ж дало підстави говорити про чергову вилазку ісламського екстремізму. Поліцейські спрацювали оперативно й пристрелили терориста, однак він все ж встиг поранити кількох людей.
А сьогодні є підстава згадати сумну "круглу" дату: саме 5 років тому, 7 січня 2015 р. група ісламських бойовиків напала на редакцію літературно-художнього видання Charlie Hebdo. Кривава вилазка терористів призвела до загибелі 12 людей; ще 11 було поранено. Відповідальність за теракт взяли на себе небезвідомі "Аль-Каїда на Аравійському півострові" та "Ісламська держава". Головні підозрювані були знищені французькими силовиками в ході спецоперації через 2 дні, але навіть цей успіх не усунув головну проблему практично всіх терактів: неможливість передбачити, де і коли екстремісти завдадуть свого удару. Зрозуміло, в кожному випадку проводиться ретельне розслідування і відшукуються відповіді на запитання: Хто? Звідки? Яким чином? З чиєю допомогою? Через чий недогляд? Опісля розробляються рекомендації з метою попередження подібного в майбутньому. Але всі ці заходи, навіть найскрупульозніші, мають один суттєвий недолік: вони здійснюються вже після трагедії, коли щось змінити, а головне – повернути загублені людські життя буде неможливо. А наступного разу злочинні голови вигадають щось «свіженьке». І вдарять в тому місці, де їх не чекатимуть. На цьому, зрештою, стоять терористи – і ісламські, і ті, що декілька років тому зробили свою криваву справу в Харкові (а тепер, завдяки сприятливому збігу обставин, відпущені "з миром"). На здатності завдати підступного і неочікуваного удару в несподіваному місці, з людськими жертвами і, відповідно, з найбільшим ефектом залякування. Завдяки цьому вони практично завжди виявляється попереду тих, хто з ним бореться. І протидію цьому злу знайти дуже важко, хоча спецслужби різних держав намагаються це робити.
А поки цю протидію шукають - не шукайте пригод на власну голову й... сидіть на свята вдома. Тут, правда, теж є ризик, що на вас може наїхати якийсь добряче "підігрітий" спиртним "шоферюга", але він хоча б не буде при цьому вигукувати "Аллах акбар!". А опісля не буде заявляти, що він - ідейний і переконаний борець за права знедолених і принижених мусульман, а доводитиме, що від вчорашнього дня макової росинки не мав в роті.
Можливо, вам від цього стане трохи легше...
Ігор Дуда