Збірна України: яку діру латати першою?

30.05.2016 13:02

Румунія – Україна – 3:4

Мета спарингів перед відповідальними турнірами відома: награти основний склад, дати останній шанс проявити себе новачкам, і, по можливості, дезорієнтувати майбутніх суперників. Німці, приміром, так захопилися останнім пунктом, що «вчисту» програли вдома словакам – 1:3. Втім, ця поразка бундестіму навряд чи вселить надмірний оптимізм і породить розслабленість у стані збірної України. Її товариський матч з румунами (до речі, можливими суперниками в 1/8 у разі якщо обидві команди посядуть другі місця у своїх групах) не дав цілісної картини готовності команди – її гра у двох таймах суттєво різнилася і породила цілий ряд запитань і сумнівів. Найперший з них виник, здавалося б, стосовно найбільш надійної ланки – воротарської. Чи то А.П’ятов надміру розслабився напередодні, чи його розслабила відсутність видимої конкуренції на його посту, але практично всі м’ячі, що летіли в кут його воріт, знаходили пристановище в сітці. Це, мабуть, додало зайвого і неочікуваного головного болю тренерам, у яких і без того безліч турбот. Перший тайм, зокрема, показав, що з передачами у нашої збірної все добре до того моменту, коли треба віддати головну з них - останню. Її вдалося виконати лише під завісу тайму В.Шевчуку, після чого Р. Зозуля, витягнувшись у шпагаті, зрівняв рахунок.

Друга половина виявилася повною протилежністю першої як в плані результативності, так і з точки зору змісту гри. Чи то далися взнаки заміни, проведені М.Фоменком, чи стався незбагненний провал у грі румунів, але впродовж десяти хвилин наша команда кардинально змінила хід матчу. Спершу вундеркінд Зінченко впевнено реалізував вихід віч-на-віч з голкіпером. Потім Коноплянка точно пробив з центральної зони після пасу Ярмоленка. І нарешті сам Ярмоленко у властивому для себестилі виграв боротьбу в захисників і спрямував м’яч у кут воріт. 4:1 - не хотілося б бути поганим провидцем, алеє побоювання, що за весь груповий турнір збірна України може стільки й не забити. На фоні деморалізованих румун гра українців справляла вельми пристойне враження. Втім, до кінця гри воно не збереглося – знову віжки керування взяв у свої несподівано ненадійні руки Пятов. Дві його зовсім необов’язкові помилки дали можливість румунським футболістам скоротити розрив у рахунку до мінімуму і забезпечити нашій збірній чергове нервове закінчення. Тепер нашим тренерам належить вирішувати, яку діру латати першою: забезпечувати надійність власних воріт чи ефективність атаки? Також завтра тренерський склад збірної повинен оголосити «вирок» шістьом гравцям збірної, які на Євро-2016 виявляться зайвими. Можна лише уявити розчарування цих хлопців…На тих, що залишаться, чекає ще спаринг 3-го червня з Албанією. А 12-го – перший матч турніру зі збірною Німеччини, яку традиційно боїться весь футбольний світ. Нашим хлопцям того дня боятися Bundesmannschaft буде протипоказано…

Ігор Дуда