6 липня 1945 року в історії УПА: останній бій сотенного Василя Нагірного – «Летуна»

Саме під його керівництвом діяла знаменита сотня самооборони «Буря» — підрозділ, який став легендарним на терені Краснянщини завдяки успішним партизанським діям та запеклому опору радянським каральним загонам. Військові успіхи сотні «Буря» зробили її командира однією з ключових постатей повстанського руху в Золочівській окрузі.

Біографічна довідка

Нагірний Василь Степанович  («Летун»; 21.07.1917, c. Гологори Золочівського р-ну Львівської обл. – 10.07.1945, c-ще Красне Золочівського р-ну Львівської обл.). Народився у сім’ї місцевих селян Степана та Катерини Нагірних. Освіта – неповна середня: закінчив місцеву народну школу. У 1938 р. призваний на строкову службу до польської армії. У вересні 1939 р., на початку Другої світової війни, брав участь у німецько-польській кампанії, де потрапив у німецький полон. Перебував у таборах на території Німеччини, звідки звільнився у 1943 р. і повернувся додому. Служив в українській допомоговій поліції. Водночас належав до ОУН, де в основному працював у референтурах СБ та розвідки. Керівник боївки польової жандармерії Золочівського повітового проводу ОУН (12.1943–01.1944), організаційно-мобілізаційний референт Золочівського повітового проводу ОУН (01.1944–?), командир сотні самооборони Краснянського районного проводу ОУН (др. пол. 1944), співробітник референтури СБ Золочівського надрайонного проводу ОУН (кін. 1944 – 07.1945). 6.07.1945 р. у бою важкопораненим захоплений облавниками на прис. Малинівці с. Гологори, помер від ран 10.07.1945р. у тодішньому райцентрі Красне. Місце поховання невідоме.

Бойовий шлях та формування сотні «Буря»

В грудні 1943 року на теренах округи почали формуватись окружна і повітові боївки польової жандармерії. Зокрема тоді була організована боївка польової жандармерії Золочівського повітового проводу ОУН чисельністю 10 осіб, яка від січня 1944 р. підпорядковувалася безпосередньо Василю Нагірному – «Летуну».

Паралельно із розбудовою регулярних підрозділів УПА на базі місцевих проводів ОУН та під командуванням їх керівників влітку 1944 р. розпочинається формування так званих адміністративних (самооборонних сотень), які мали адміністративнино-господарський характер. Їхніми основними завданнями були: вишкіл новобранців, забезпечення бойових відділів УПА всім необхідним (одягом, зброєю, боєприпасами, продуктами та ін.), охорона населених пунктів від нападу більшовицьких грабіжницьких банд, запобігання окупаційній адміністрації у проведенні будь-яких заходів у селах тощо. Такі сотні самооборони чисельністю були меншими від регулярних відділів УПА і нараховували у своєму складі 80-120 чол. Сотня самооборони Василя Нагірного – «Летуна» (криптонім «Буря»), що діяла у тодішньому Краснянському районі, нараховувала близько 100 чол., поділялася на дві чоти по три рої у кожній. Принцип озброєння таких сотень  був таким же, як і кадрових – на кожен рій припадав один кулемет та 500 патронів до нього, командний склад сотні (сотенний, чотові та ройові) мав на озброєнні автомати, або напівавтоматичні гвинтівки; стрільці були озброєні гвинтівками, здебільшого німецького виробництва. Окрім того сотня мала на озброєнні два 81мм. міномети та фаустпатрони.

Бій під Трудовачем

9.09.1944 р. енкаведисти, намагаючись взяти під контроль с. Трудовач Краснянського району (тепер – Золочівського р-ну ) (один із центрів повстанського руху в регіоні), кинули на його приборкання оперативний склад райвідділів НКВС та НКДБ і маневрені групи 93 і 104 (за ін. даними – 103) прикордонних загонів. Затримавши у селі велику кількість чоловіків призовного віку, облавники вели їх у райцентр, але при виході із с. Трудовач їх зустріли вогнем підрозділи сотні самооборони Краснянського р-ну «Буря» під командуванням Василя Нагірного – «Летуна», якій на підтримку наспіла сотня УПА «Дружинники ІІ». Відступаючи під натиском повстанських відділів, облавники запалили хати, внаслідок чого згоріла значна частина села. Енкаведисти зазнали значних втрат.

 Сотенному УПА

Пам’яті сотенного УПА Василя Нагірного – «Летуна» та звитяжної сотні «Буря»

 Ми стоїмо перед тобою, батьку,

З відкритим серцем, вірою в очах.

Ми знаєм, як тобі буває важко:

Велика ноша на твоїх плечах,

Бо мусиш сам незламний духом бути,

Нерідко підбадьорюючи й нас,

А біль утрати з почуттям спокути

Ти відчуваєш, сливе, повсякчас.

Відповідальний ти за душу кожну,

Що в час важкий довірилась тобі;

Її ведеш крізь темряву ворожу

У нелегкій за волю боротьбі.

 У стінах замаскованих криївок,

Надійних схронах хащів лісових

Немає в тебе часу на спочинок,

Немає в тебе свят і вихідних.

Ми за тобою в бій готові стати

За щастя й мир прийдешніх поколінь,

Бо виховав ти не простих солдатів,

А патріотів рідної землі!

Анастасія Лінчук

Місця пам'яті

Додаткова інформація про Василя Нагірного – «Летуна» та його родину у книгах:

·     Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937–1953): монографія / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. Львів, 2016. С. 142, 158, 360, 462.

·     Золочівська округа ОУН: організаційні документи. 1941–1952 / упоряд. Михайло Романюк. Київ; Торонто, 2014. С. 106, 1121. (Літопис УПА. «Нова серія»; т. 23).

·     Золочівська округа ОУН: організаційні документи. 1941–1952 / упоряд. Михайло Романюк. Київ; Торонто, 2014. С. 31, 299, 350, 1118. (Літопис УПА. «Нова серія»; т. 24).

·     Золочівщина. Постаті (біографічний довідник) / упоряд. Юрій Юречко. Львів: Святогорець, 2019. С. 180.

Василеві Нагірному присвячені видання:

ü Лаба В. Хроніка життя села Гологори в роки комуністичного режиму (1945–1962). Львів, 2025. 112 с.

ü Лаба В. Історія села Майдан Гологірський від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 2025. 64 с.

ü Лаба В. Історія села Трудовач від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 2026. 76 с.

ü Лаба В. Хроніка життя села Трудовач у роки сталінського режиму. Львів, 2026. 80 с.

ü Лаба В. Штрихи до історії села Митулин до 1960 року. Львів, 2026. 80 с.

ü Лаба В. Хроніка життя села Велика Вільшаниця у роки сталінського режиму. Львів, 2026. 84 с.

ü Лаба В. Хроніка життя селища Красне в роки сталінського режиму. Львів, 2026. 80 с.

ü Лаба В. Кілька штрихів з історії та хроніка життя села Новосілки у післявоєнні роки (1945-58). Львів, 2026. 80 с.

ü Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937-1953): монографія / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Центр незалежних історичних студій. 2-ге вид., допов. і випр. Львів, 2025. 608 с.

ü Золочівська округа ОУН у документах і матеріалах / упоряд. і відп. ред. Михайло Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2026. Т. 1: 1941–1946.