Працівники Пенсійного фонду ще призвичаюються до нового закону, бо розібратися у ньому дійсно складно. Натомість простим смертним і так зрозуміло, що новація кращого життя їм не обіцяє.

.

Чого чекати від пенсійної реформи, з'ясовували кореспонденти "20 хвилин".

— Закон тільки прийняли. Нині триває навчання фахівців Пенсійного фонду усіх рівнів, — каже начальник відділу пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду в області Галина Карнаух.

Фахівці фонду, як вона каже, мусять самі спершу все побачити, перевірити, аби потім знати, як пояснювати різні нюанси людям, надавати їм консультації, аби не виникло ажіотажу через неправильне прочитання норм пенсійної реформи.

І нічого дивного в цьому немає, адже ухвалений закон передбачає внесення змін аж до 22 законодавчих актів, у тому числі Законів “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення” та інших.

— Чимало нових норм стосуються жінок, а також людей, яким нині ще далеко до пенсійного віку, — каже пані Карнаух. — Тому їм варто це врахувати.

Фахівець вважає незаперечним фактом те, що пенсійна реформа точно “візьме старт” 1 жовтня 2011 р. Але просила заспокоїти читачів, які уже перебувають на пенсії, — закон зворотної сили не має. Тож зменшувати їм виплати ніхто не буде.

Там є явні прорахунки

— Реформу можна буде оцінити повністю лише тоді, коли вона запрацює. Наразі вкажу на явні прорахунки її авторів, — каже радник права Олег Мартинюк.

По-перше, реформа передбачає збільшення пенсійного віку для жінок (див. довідку).

— Українки зможуть обирати вік виходу на пенсію упродовж трьох років перехідного періоду, а тим, хто працюватиме далі, — нараховуватимуть доплату, — додає він. — Тож якщо жінка вийде на пенсію у 55, вона отримуватиме меншу пенсію, ніж заслужила, — на 0,5% за кожен недопрацьований місяць.

По-друге, передбачили підвищення страхового стажу на 10 років. Отже, каже юрист, доплата за понаднормовий стаж скорочується.

— У середньому втрати пенсіонерів становитимуть 10% від прожиткового мінімуму щомісяця. Зараз ця сума становить майже 80 грн, і вона зростатиме, — каже пан Мартинюк.

По-третє, змінили формулу розрахунку пенсій. Адже тепер братимуть для обрахунку середню зарплату по державі не за останній рік, а за три.

— Тож база розрахунку пенсії зменшиться принаймні на 250 грн, — додає він. — Окрім того, я передбачаю, що не мине і півроку, як обмеження віп-пенсій скасує Конституційний Суд. Натомість для простих смертних віднині пенсія не зростатиме — парламент наклав табу на індексацію виплат.

“Забракло мужності...”

“Комуняцький” підхід до рівності у пенсіях супроводжується зменшенням доходів в економіці, що і призвело до кризи Пенсійного фонду, вважає економіст і політик Павло Федик.

— Проведення пенсійної реформи було складним завданням навіть для заможних країн, — наголошує він. — Адже в Україні пенсійний вік був незмінним із 1928 р., хоча тривалість життя людей зросла з 45-ти до 69 років. Нарешті пенсійну реформу законодавчо оформили. І тепер тим, хто працював у “тіні”, доведеться задуматися, де взяти офіційний стаж?

Позитивом економіст вважає обмеження максимального розміру пенсій.

— Проте парламент не зміг відмовитися від норми, що встановлює спеціальну процедуру нарахування пенсій депутатам, залишивши для народних обранців “шпарину”, — визнає він. — Тому при стажі 20-25 років нардеп буде отримувати пенсію в розмірі 80% місячної зарплати парламентарія та “вихідну” допомогу у розмірі річної платні. Забракло мужності депутатам і для обмеження заробітків пенсіонерів.

У нас пенсіонери могли працювати та отримувати зарплату одночасно із пенсією у повному обсязі. Норма, за якою пенсіонер змушений буде обирати пенсію чи заробіток, як пояснює Павло Федик, стосуватиметься лише тих, хто піде на заслужений відпочинок після жовтня.

— Тож позитивний вплив реформи на збільшення робочих місць для молоді відстрочили, — додає він.

Проте Україна отримала найважливіше — перехід від нинішньої солідарної до трирівневої системи пенсійного забезпечення розпочався. Як він вважає, намагання зупинити цю реформу мають таку ж перспективу, як і попередні спроби зупинити дію Податкового кодексу.

Довідка

Вийти на заслужений відпочинок у 55 років зможуть народжені до 30 вересня 1956 р. У 55 років і 6 міс. — із 1 жовтня 1956 р. до 31 березня 1957 р.; 56 років — із 1 квітня 1957 р. до 30 вересня 1957 р.; 56 років і 6 міс. — із 1 жовтня 1957 р. до 31 березня 1958 р.; 57 років — із 1 квітня 1958 р. до 30 вересня 1958 р.; 57 років і 6 міс. — із 1 жовтня 1958 р. до 31 березня 1959 р.; 58 років — із 1 квітня 1959 р. до 30 вересня 1959 р.; 58 років і 6 міс. — із 1 жовтня 1959 р. до 31 березня 1960 р.; 59 років — із 1 квітня 1960 до 30 вересня 1960 р.; 59 років і 6 міс. — із 1 жовтня 1960 р. до 31 березня 1961 р.; 60 років — із 1 квітня 1961 р. до 31 грудня 1961 р. Та ж норма стосується всіх жінок, які народилися після 1961 р.

За інф. Галини Карнаух