Для гумору і жартів нині, певно, не найкраща днина,
Але хіба колись жили без них ми - українці й Україна?
Отож, коли лютують окупанти й кров людей невинних ллється,
Народ наш бореться, страждає й іноді...сміється
Сміється з "орків" примітивних й недолугих,
Які ведуть себе як мародери і бандюги,
Сміється з брехунів російських, що, мовляв, прибули на "навчання"
Й отримали "дипломи" гідні за усі свої старання
Вони засвідчують, що "слава русского оружия" померкла
І є водночас перепусткою достойною до пекла
А ще сміємося із "визволителів", що вибралися "за граніцу",
А нині вчаться вимовляти "па-ля-ни-ця",
А ще сміємося, як у селі якомусь співуни-ромали
Взяли - та й танк російський "приватизували",
А ще цікаво, що Чен Ин корейський - вже не головний у світі Кім,
І що Віталій з Миколаєва цілком посперечатись може з ним,
А ще - що в рейтингу найкращих армій світу
Крім США й Китаю також Харків, Суми й Київ можемо зустріти,
А ще - що росіяни захотіли НАТО попросити
Над Чорнобаївкою... небо для них взяти і закрити,
А ще цікаво: майже увесь світ Росію нині бойкотує,
Нічого їй не продає й товари їхні не купує -
Лиш Україна заходилася завзято
Товар сусідам - "вантаж 200" поставляти,
А ще... чимало різного згадати можна нині,
Адже хіба жила колись без сміху Україна?
