Нерідко доводиться чути, що час нині нервовий. Відповідно, люди теж. Ми часто повторюємо це, не замислюючись, що оту нервовість самі ж часто створюємо (в тому числі й непродуманими рішеннями), а потім на неї тихо чи голосно нарікаємо...
Приміщення відділення "Приватбанку" на вул. Мазепи вранці в понеділок (недаремно кажуть, що це важкий день) нагадувало трохи розтривожений вулик. Чимала кількість клієнтів тіснилися на сидіннях біля вікна в очікуванні своєї черги до столиків, за якими двоє миловидних дівчат-спеціалістіок, озброєних планшетами, приймали відвідувачів. Взагалі, столиків для них в операційному залі передбачено троє, і, відповідно, можна було очікувати, що двом своїм колегам допомагатиме й третє тендітне й фотогенічне створіння з фірмовим зеленим галстуком-хустинкою на шиї. Однак вона так і не з'явилася, і в міру того, як обслуговування клієнтів затягувалося, гул невдоволення серед тих, хто очікував своєї черги, наростав.
- Бачать, що стільки людей чекає, то могли б ще одну менеджерку посадити для обслуговування - ніби й не дуже роздратовано, але так, що було чути за декілька метрів, пробурчала імпозантна дама з майже шоколадною засмагою (вочевидь, вакації на південних морях роблять людей по-південному нетерплячими). Ті, що сиділи біля неї, згідливо закивали головами.
Не можна сказати, що керівництво відділення не прислухалося до цього "гласу народу": через якийсь час обслуговувати клієнтів... залишилася лише одна дівчина - друга кудись зникла. Нові відвідувачі, увійшовши, легковажно займали чергу, але прочекавши 15-20 хвилин, безнадійно махали руками й виходили з банку. Трохи розтривожений вулик став нагадувати доволі сильно розтривожений. Саме в той момент єдина "вціліла" спеціалістка повідомила, що одна з її колег перебуває у відпустці, а друга, яка щойно сиділа за сусіднім столиком, відбула на важливий семінар.
- Який може бути семінар, коли в залі повно людей?!, - одразу ж залунали вигуки різного ступеню обурення. Як з'ясувалося зі слів юної менеджерки, цілком може бути, оскільки влаштований він розпорядженням головного офісу банку з Києва. Він, до речі, має непогану, загалом, звичку підтримувати зворотній зв'язок з клієнтами і після відвідин останніми своїх відділень цікавиться в них якістю обслуговування, просячи виставити оцінки (в шкалі 1-5).
Наважуся припустити, що описаного понеділка сума отриманих ним балів від вдячних клієнтів відділення на вул. Мазепи не зашкалювала...
