Наприкінці липня цього року «НОВА Тернопільська газета» писала про немічну 68-річну тернополянку Надію Головач, яка після пожежі у її квартирі майже півроку не мала ні що поїсти, ні де переночувати. Жінка тулилася на розкладачці в обгорілій кімнаті, а в пошуках їжі щоранку шкандибала до добрих людей, які вділяли їй скибку хліба чи миску супу. Старенька досі з острахом згадує про ту пожежу, яка ледь не забрала її життя. Того зимового ранку вона готувала сніданок і непомітно за сковорідкою до запаленої конфорки потягнула ганчірку. Вмить загорілася плита, вибухнув газ і за лічені хвилини квартиру охопило полум’я. Від сильного вибуху господиню відкинуло на підлогу і вона знепритомніла. Хтозна чим би все закінчилося, якби вчасно на допомогу не прибігли сусіди. Старенька ледве прийшла до себе, лікарі ще кілька місяців виходжували її. На щастя, все минулося…
— Після пожежі я плакала день і ніч, вже навіть сліз не вистачало, лише в грудях пекло… — з болем згадує Надія Головач. — Я й не думала, що у Тернополі так багато добрих людей, які переймуться моїм горем і допоможуть. Особливо мене вразили доброта та людяність директора «КреаторБуду» Ігоря Гуди. Він стільки досяг у житті, але не цурається простих людей, розуміє їхні проблеми. Безмежно вдячна я і працівникам будівельної компанії, які взяли на себе усі клопоти, пов’язані з ремонтом. Тепер щодня молюся за цих милосердних людей, які порятували мене, прошу, щоб Бог завжди беріг їх від лиха, дарував здоров’я та благополуччя їм і їхнім родинам.
Журналіст Анна М’ятка