У Тернополі провели в останню дорогу бійця Максима Кузіва. Він був оператором-розвідником відділення артилерійської розвідки. Військовослужбовець загинув 7 липня на Бахмутському напрямку.
Про це Суспільному повідомив офіцер об’єднаного міського територіального центру комплектування Віктор Білас.
В останню путь військовослужбовця Максима Кузіва проводжали з Дому печалі. Попрощатись із бійцем прийшов його побратим Василь. За його словами, він знав Максима ще зі школи, разом із ним вступив до громадської організації "Сокіл".
"Був націоналістом, був веселим, життєрадісним хлопцем, любив різні авантюри, спонтанні рішення, був трохи впертий, але справедливий, чесний і добрий. Перед тим, як я перевівся, то ми з ним бачились день в день, ще і жили недалеко один від одного. Вдень працювали, а ввечері зустрічались, як він любив казати: "Що, на холодний капуч?".
Із Дому печалі процесія з тілом захисника пішла до Микулинецького цвинтаря, де бійця поховали з військовими почестями та прочитали "Молитву українського націоналіста".
На фронт Максим пішов разом із вихідцями з громадської організації "Сокіл" у перші дні повномасштабного вторгнення Росії, каже його друг Олексій Воронцов.
"Треба в третій ночі вставати — він стає, треба не їсти дві доби — це виконавчий чоловік, який любив свою державу і робив все для неї. Він був альтруїст, він навіть тату мав на руці "альтруїст" і це був його спосіб життя, це був весь світ".
Дружина Максима Олена розповіла, що вони побралися два тижні тому.
"Любіть одне одного і цінуйте допоки є час. Любіть Україну і живіть моментами, живіть вже. Не відкладайте на завтра, може звучати банально, але насправді воно так і є. Приходьте до них, відвідуйте їх, пам’ятайте їх так як я буду пам’ятати свого, ви також мого пам’ятайте", — каже жінка.
Ірина Моргун, Наталія Бончук
