Проект «Pfister art: Бережанська спадщина» реалізували на Тернопільщині за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Його нещодавно презентували у Бережанському замку, де донині зберігаються скульптурні роботи Іоана Пфістера.
- Цей рік для Державного істотко-архітектурного заповідника у Бережанах проходить під знаком скульптора Іоана Пфістера, що є одним із найвидатніших та найталановитіших скульпторів кінця XVI – першої половини XVII століття, - розповіли у заповіднику. – Його прагнення самовдосконалення, невпинний пошук форм для вираження своїх ідей та задумів, експерименти з матеріалами, поєднання з досягненнями західного мистецтва сформували унікальний талант, що поєднав ознаки ренесансу та маньєризму. Останній та найвагоміший період творчої діяльності Пфістера пройшов у Бережанах, завдяки чому наше місто стало «єдиним поза Львовом» самостійним осередком скульптури.
Автором зазначеного проекту стала виконуюча обов’язки директора ДІАЗ у Бережанах Ірина Мигович. Він присвячений 450-літтю з дня народження Іоана Пфістера. У рамках проекту презентували книгу Богдана Тихого «Бережани місто пам’яток. Центр мистецької традиції», провели Міжнародну наукову конференцію «Мистецька спадщина Іоана Пфістера: міжкультурний діалог», презентували туристичний маршрут «Мистецька спадщина Іоана Пфістера на Бережанщині». Крім того, оновили музейну експозицію у західному корпусі комплексу замку Синявських «Спадщина скульптора Іоана Пфістера у Бережанському замку».
Проект втілили у життя також за підтримки двох вищих навчальних закладів. Так, на кафедрі комп’ютерних технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка створили пластикові 3D-моделі п’яти алегоричних скульптур Іоана Пфістера. Алегоричну скульптуру «Надія», яка була розбита і частково втрачена, реставрував асистент кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська Політехніка» Сергій Сірий.
Цей проект, як відзначила Іина Мигович, сприятиме зануренню в мистецьку спадщину відомого скульптора. Він буде цікавим різним віковим групам та забезпечить безбар’єрність доступу до створеного культурного продукту.