Коли два роки тому Тигр Водяний уже ричав,
Збираючись в права свої вступати,
Як і годиться, гороскоп усім передрікав,
Що буде він для них щасливим, радісним, багатим,
Ну, звісно, що когось застерігав:
Обачним бути і людей надійних в друзі вибирати,
В коханні й дружбі вірним бути закликав
І водночас - до серця близько клопоти не брати,
Але не відали китайські мудреці,
Свої складаючи премудрі гороскопи,
Як збудуться усі пророцтва ці
У Тигровому 22-ому всередині Європи,
Що тисячі отих, хто щастя мав знайти (от після того гороскопам вір...)
Знайдуть в вогні війни свою трагічну і негадану кончину
Що вторгнеться й зламає їх життя жахливий потойбічний звір,
Який вбивати й нищити усе візьметься безупинно
Це - та страшна тварюка, що її
В китайськім чи японськім гороскопі годі відшукати
Й усі ці тигри, змії, свині та щурі
З ним поряд за жорстокістю і підлістю ніяк не можуть стати
Тепер, коли вже рік Зеленого Дракона близько підступає,
То що б не обіцяв він і яку би локшину на вуха всім не вішав -
Обпалені війною люди наші добре знають:
Пустопорожні ті пророцтва, як не буде знищений дракон куди страшніший.
