Громада церкви Іверської Божої Матері в с. Круголець Тернопільскої єпархії УПЦ (Московського Патріархату) на чолі з настоятелем священиком Олегом Шліхтою звернулася з відкритим листом до Предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія, в якому ділиться своїми переживаннями з приводу драматичноЇ ситуації, що склалася між церковним народом, місцевим духовенством, з одного боку, і керівництвом РПЦ і УПЦ, з іншого, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".
Громада піддала критиці Патріарха Кирила за підтримку державної політики Росії щодо України, нагородження ним головних державних пропагандистів Російської Федерації і трактування "збройного конфлікту між нашими державами як священної війни". Також громада протестує проти прийняття патріаршої позиції керівництвом УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Онуфрієм і доводить недоречність публічного поминання Патріарха Кирила під час богослужінь, оскільки таке поминання веде лише до "втрати приходу".
Подаємо текст звернення: Ваше Блаженство! Ми, клірики і прихожани УПЦ, звертаємося до Вас в нинішній тяжкий для нас всіх час не з гнівом і обуренням, а з глибоким болем і переживанням за святу Церкву Православну. Ми не націоналісти і не прагнемо до єдності з КП, ми поступово один за одним губимо приходи, нам тепер нема чого втрачати і саме тому відверто, не підбираючи слів вимушені Вам сказати прямо: Ваше мовчання і негласна підтримка політичного курсу Патріархії є основною причиною розколу, що відбувається в УПЦ. В нас забирають храми, а Ви непомітно втрачаєте паству і не відчуваєте цього. Патріарх це називає гонінням на Руську Церкву. Ні, це не правда, люди не вірять Патріарху, вони не знають що їм думати, вони втрачають своїх дітей, синів і батьків, і наші віряни, слухаючи Патріарха, (бо Вашого слова не чутно) знаходяться в відчаї. Вашим мовчанням і конкретними словами Патріархії користуються представники КП, та інші конфесії, щоб ранити наші душі. Ми Вам задаємо ті запитання, які люди задають нам, простим священикам. Ви не можете цього не чути і мовчите, не можете цього не бачити і закрили очі. Ми не закликаємо Вас до якихось надреальних дій, протистояти Патріарху, чи ще до чогось подібного, ми просимо Вас потурбуватися про свою паству, що живе на Україні, поки Господь судив бути цій землі українською, а Ви ведете себе як євангельський (в данному контексті російський) найманець. Ми, священики УПЦ, опинилися між молотом і наковальнею, між горем свого народу і ворожою щодо цього народу позицією Патріархії. Для того, щоб зберегти Церкву, ми вимушені говорити людям те, що прямо суперечить Вашим прихильним до Патріарха діям і словам. Сьогодні склалася ситуація недовіри духовенству ввіреної вашому керівництву Церкви, тому що церковні люди не вірять ні Митрополиту Київському, ні Патріарху Московському. Ми не обмануті ніякою антиросійською пропагандою, в нас є совість, якісь знання і глибока повага до Церкви. Церковний народ не вірить своїм пастирям — ось в чому біда, а цей вакуум заповнює різна брехня та ідеологеми російського політичного православ'я, засудженого в свій час Вашим попередником Митрополитом Володимиром. Прості російські пастирі і богослови, затиснені в патріархійних шорах системи керівництва РПЦ, розуміють це і, співчуваючи, підтримують нас. Невже ви цього не помічаєте, невже боротьба за свою посаду і страх втратити благовоління Патріарха перемагає страх Божий? Ми від Вас не ухиляємось, а Ви, Ваше Блаженстао, намагаєтесь від нас ухилитись. Прикро усвідомлювати, але настав час, коли не можна слухати Патріарха без болю в серці, без страху за майбутнє нашого народу і нашої Церкви. Його Святість надто далеко зайшов у своїй політичній діяльності, рівно настільки, наскільки «православна армія Новоросії» заглибилась на територію України. Сьогодні ми вимушені — підкреслимо це — вголос на єктенії поминати Патріарха, а вчора він нагороджував вищими церковними нагородами за внесок у духовну просвіту Кисельова, людину, яка сіє ненависть між нашими народами і сплітає чорну брехню на Україну, брехню нечувану за всю її історію. Головний імперський наклепник виконує державне замовлення і Бог йому суддя, а Патріарх по церковних каналах беззастережно сприяє поширенню цієї брехні, і Церква йому не авторитет. Ми поминаємо Патріарха на проскомідії, і це правильно з точки зору євхаристичної єдності нашої православної Церкви, однак Ви, Ваше блаженство, наполягаєте обов'язково поминати його ще й вголос — це ідеологічна вимога, шо сіє розбрат між людьми в нинішній ситуації. Ви вимагаєте від людей надприродної любові, не проявляючи її до них взаємно. В Болгарії, наприклад, приходське духовенство молиться вголос лише за правлячого єпархіального архієрея, не згадуючи імені свого Патріарха. Питання поминання Патріарха не принципове в літургічному житті Церкви, і Ви це прекрасно знаєте. Ми поминаємо вголос Вас, як Предстоятеля Української Помісної Церкви, а також місцевих єпархіальних архієреїв. Патріарх просто єпископ столиці сусідньої держави та Предстоятель своєї Помісної Церкви. Виголошувати йому многоліття на приходах, де оплакують сотні загиблих на війні з російськими найманцями людей, це просто безглуздо, як безглуздо також переслідувати адміністративними методами священиків, які цього не роблять, — ось це й є не канонічна дія єпископа. Невже митрополія буде поширювати космогонічні побрехеньки Патріархїї про боротьбу секулярного західного світу із воїнами святої Русі? Це спекуляція святинею, поляризація світу на святий — російський і грішний — весь інший світ, неприпустима в Церкві. Головний злочин Патріарха проти нашого народу — це те, що збройний конфлікт між нашими державами він трактує як священну війну. Для всіх мислячих і люблячих Церкву людей в повній мірі зрозуміло, що Патріарх всеціло підтримує державну політику Росії, саме тієї Росії, яка веде сьогодні війну з нашим народом, а Патріарх виступає її ідеологічним рушієм. Київська Митрополія УПЦ вимушена бути складовою частиною ідеологічної системи російської пропаганди. На духовенство чиниться тиск з боку архієреїв, добре проінстуктованих з імперського центру. Наша совість не дозволяє проголошувати з амвона московські циркуляри, в яких збройний конфлікт між Росією і Україною називається “внутрішнім протистоянням”. Патріарх на колінах лицемірно «молиться» за наш народ і в той же час російському народу відкрито заявляє, що «вороги руського міра» допитують славних воїнів так званої Новоросії і віддають їх на страту, якщо вони стійко тримаються так званих «слов’янських цінностей». Патріарх не за Церкву свою вболіває, а за