Під час минулих місцевих виборів саме головний гриценківець Тернопільщини забезпечував надійні "тили" нинішнього мера Сергія Надала. Знявши власну кандидатуру Петро Ландяк отримав посаду першого заступника та з молодою командою свободівців витримав недовго і подав у відставку. Нині депутат міськради просто волає до мера і міської влади про порятунок спортивної споруди, яку нищать будівельники.
Куди ми вже зайшли? Чим керуються представники влади, приймаючи такі рішення? Як зарадити цій ситуації? Ці питання, я переконаний, турбують всіх небайдужих, а їх, слава Богу, достатньо.
Я народився на Тернопільщині. У Тернополі живу трохи більше тридцяти років. Вперше, коли я приїхав до Тернополя зі Львова на практику, я закохався в наше місто з першого погляду. Чисте, охайне, квітуче, зелене, з просторими широким вулицями, прекрасними скверами і парками. Просторість цього міста робила його величним. Було відчуття обласного центру, справжньої адміністративної столиці території.
Я переконаний, що фахівці, які створювали концепцію розвитку нашого міста у післявоєнний період і в часи інтенсивної забудови 60-80-тих років минулого століття, відповідально і з любов’ю формували образ нового сучасного міста, вибудовуючи сприятливі умови для проживання тернополян. Це був не тільки високий професіоналізм наших попередників, а й почуття відповідальності перед наступними поколіннями. Прораховувалося все: прогнозоване збільшенням автотранспорту, оптимально визначались червоні лінії та лінії забудови, які дозволяли розміщувати зелені зони, пішохідні доріжки, місця для паркування автомобілів. Нормативно встановлені відстані між житловими будинками дозволяли не тільки висаджувати дерева, що створювало окрасу міста, а й забезпечували пожежну безпеку та ефективне медичне обслуговування. Органічно й оптимально розташовувались дитячі садочки, школи, спортивні майданчики, стадіони. Тернопіль роками посідав перше місце в Україні за своєю чистотою та охайністю.
Що ж ми маємо нині?
Міська влада добрий десяток літ діє, ніби той Марко, який вискочив з конопель. У дощенту розграбованому місті, вона шукає бодай латочку землі для будівництва і без будь-яких норм та логіки ліпить, як не “свічку”, то торгово-розважальний “генделик”. Тулить туди, де вже й притулитися не можна. Будинки, як в Шанхаї, налазять один на одного, а чиновник все “тулить”, стискаючи прибудинкові території, крок за кроком витискаючи з міста дитячі й спортивні майданчики. Нагулявши непомірних фінансових апетитів на своїй безкарності, влада знахабніло на очах довірливих тернополян раз за разом ”відкушує” земельні ділянки навіть в парках. Кожного разу – щораз більший кусень. Як бачите, тепер вирішили завойовувати стадіони. Щоправда, не розвитком фізичної культури й спортивними досягненнями, а залізобетоном і цеглою.
Перший такий злочин проти громади відбувся кілька років тому в училищі №4, де забудували учнівський стадіон. Тепер налаштувалася на колишній стадіон ВАТ «Текстерно».
Чому всі ці безчинства проходять без протестів? Може, тому, що толерантна тернопільська громада мовчить через свою вихованість? Або наше громадянське суспільство ще не сформувалося як потужна сила? У противагу до ввічливих тернополян представники влади загубили совість за фасадом красивих слів про наше національне відродження і покращення життя городян через покращення… свого власного. На жаль, цинізм у владі стає нормою, а це вже загрожує національній безпеці. Бо безчинство чиновника здатне зруйнувати державу швидше, ніж вторгнення стороннього ворога.
Як не допустити забудови стадіону?
Я звертаюсь до тих, хто спричинився до цієї афери. Я звертаюсь до міського голови, депутатської фракції «Свобода», без підтримки якої не може бути прийняте жодне рішення, з вимогою вирішити цю проблему, створену попереднім виконкомом та підправлену в вересні цього року, з вигодою для забудовника, теперішнім виконкомом.
Який пропонується вихід?
Розуміючи забудовника, який ще у 2009 році отримав вихідні умови для проектування будинків і у зв’язку з цим витратив свій час та кошти, пропоную йому в цій справі все ж таки бути готовим до компромісу.
Міська влада має скасувати рішення виконавчих комітетів 2009 року і вересня 2013 року на тій підставі, що вони прийняті з порушенням чинного законодавства. Так, до нині немає розробленого і затвердженого детального плану забудови території по проспекту Злуки, в тому числі території, де знаходиться стадіон. У цій ситуації вважаю доцільним подумати про компенсацію забудовнику через надання йому інших земельних ділянок, якими володіє або може заволодіти КП “Тернопільбудінцестзамовник”. Враховуючи обставини, що склалися, та на умовах винятку це було б правильно і обгрунтовано.
У вирішенні цього важливого для міста питання може допомогти й прокуратура, маючи достатній арсенал засобів для скасування незаконно прийнятих рішень, і цим прислужитись громаді міста.
Виходячи з викладеного, я закликаю до “круглого столу”, тобто відкритої розмови всіх зацікавлених і причетних до цієї справи із залученням до широкого обговорення міської громадськості.
Я всі сторони закликаю до розуму, стриманості, компромісу та до прийняття рішення, в результаті якого не буде переможених, а переможцем стане громада нашого міста.
