У країнах Західної Європи за те, що смітиш на вулиці, передбачені серйозні штрафи. До прикладу, у Німеччині, мінімальний штраф — 600 євро. У Швеції за таке порушення можна опинитися за ґратами на півроку. В Україні ж санкції набагато м'якші: всього лише 51 гривня. Та й таке покарання, як кажуть екологи, існує лише на папері. У сусідній Польщі зізнаються: аби досягти чистоти, теж вдалися до кардинальних кроків, - розповідає TV-4.

У Польщі зрідка можна побачити хоч і гарні архітектурно, але обдерті будинки, покинуті домівки в селах, жебраків і безхатьків і навіть натяки на сміття в посадках. У Польських містах не може з'явитись споруда, яка суперечить архітектурному ансамблю. Там навіть вікна в одному будинку не можуть бути різного кольору чи з різного матеріалу. Людина, яка це контролює, не підпорядковується місцевій владі. Після того, як зійде сніг, на вас не дме тайфуном хвиля пилу, оскільки дороги взимку посипали лише сіллю. Дороги не розбиті, а розмітки після зими на приїжджій частині не потребують свіжої фарби. У Кракові за чистоту дороги відповідає фірма із понад сторічним стажем. У її арсеналі - найсучасніша техніка і беззаперечний досвід. А результат - чисті краківські дороги.

Тернопільські комунальники мають намір запозичити досвід сусідів.

- Безперечно, прибирати потрібно механізованим способом. Тоді немає пилу, не створюється дискомфорт для людей. Для цього використовуються різні методики, машини типу "Скандія" чи "Бродвей". Такий варіант ми бачили в Кракові, коли машина йде забирає залишки піску та бруду після зими ще вологому стані, - розповів заступник міського голови Тернополя Владислав Стемковський.

Польські комунальники кажуть - за чистоту і гармонію вони теж боролись. До прикладу, аби узбіччя доріг були чистими, довелось встановити відеокамери, мешканців навчити прибирати прибудинкову територію, а самих комунальників сумлінно виконувати свою роботу. Смітники у центральній частині Любліна розміщені через кожні сто п'ятдесят метрів. Їх двічі, а то і тричі на день очищають. На окраїнах міста - один раз на тиждень. Частина тих заслуг, зізнаються поляки - допомога і вимога Євросоюзу, решта - їх особиста культура і наполеглива праця. Коли бачиш таку гармонію, з'являється відчуття, що тут хочеться жити.