Світ
Агресивні заходи
Новина з розряду здатних заінтригувати: Державний департамент США констатував, що останні кілька тижнів Україна вживає "агресивних заходів" для подолання корупції і закликав продовжувати це робити. Про це заявив речник Держдепу Метью Міллер. Взагалі, слово "агресивний" має здебільшого негативний відтінок, і в тому, що стосувалося боротьби з нашою національною болячкою, Захід раніше вживав дещо м'якші формулювання: "рішучі заходи", "наполеглива", "непримиренна" боротьба і т. д. Напевно, таки допекли ми вже партнерам і союзниками своєю обтяжливою роллю валізи без ручки, яку, як відомо, і нести важко, і просто так залишити шкода. Насамперед, вважає Міллер, це важливо для самої України, її здатності будувати ефективну економіку. "Українці будуть сусідами з Росією завжди. Їм потрібна економіка, яка може підтримувати апарат безпеки, щоб стримувати російську агресію в майбутньому. І вони не зможуть цього зробити, якщо корупція буде широко розповсюджена в різних секторах економіки",- сказав він. Начебто чітко й зрозуміло. Але - для М.Міллера і Заходу...
Не святі держави
Втім, Україні є чим "крити" хронічні звинувачення на свою адресу в корупції. І довести, що західні держави теж не є сяючим прикладом святості чи хоча б дотримання домовленостей. Або ж, як мінімум, виявляють неприпустиме нехлюйство - якщо, звісно, відкинути наявність корисливих мотивів. МЗС надіслало західним партнерам документ, де зазначає, що у дронах "Шахед" іранського виробництва, які використовує Росія у війні, виявлено багато компонентів із країн Заходу, які начебто мали підпадати під санкції. Зокрема, дронах Shahed-131 виявили 52 компоненти електроніки західного виробництва, а у Shahed-136 – 57. Як зазначається, серед виробників – компанії зі штаб-квартирами у країнах, які задіяли санкції: США, Швейцарії, Німеччині, Канаді, Японії, як не дивно і прикро - Польщі… Документ українського МЗС відзначає, що "іранське виробництво безпілотників адаптувалося до санкцій і переважно використовує доступні комерційні компоненти, постачання яких недостатньо контролюється або не контролюється зовсім".
Україна
Система "відмазування" працює
Певний час не доводилося чути про мобілізаційні заходи, підозріло схожі на класичні облави. На думку колишнього речника Генштабу Владислава Селезньова, критичної ситуації у ЗСУ з ресурсом немає, хоча потреба в ньому є. "Мобілізація триває постійно. Ті, які потрібні, призиваються, проходять навчання, після чого відправляються у бойові частини і підрозділи. Це плановий процес, - зазначив він. Разом з тим, за словами В. Селезньова, у нього немає впевненості в тому, що фронтовики, які обіймуть посади нещодавно звільнених обласних військкомів, зможуть стабілізувати ситуацію з мобілізацією. "Пішла хвиля заміни обласних військкомів. А в районах, містах? А голови та члени ВЛК? Думаю, що і там треба дивитися дуже ретельно, бо працює система "відмазування" тих, хто має гроші й бажання відкупитися", – каже В. Селезньов. І, мабуть, добре знає, що каже...
Найбільш оптимістичний варіант
Цифра "кругленька", але не дуже втішна: на думку директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, через десять років в Україні проживатимуть... скільки б ви думали? "Забудьмо про те, що нас було 52 мільйони - такого числа не буде вже ніколи. За найбільш оптимістичним варіантом, у 2033 році нас буде 35 мільйонів. Це - в кордонах 1991 року. В будь-якому випадку – повернемо ми всіх наших мігрантів, чи залучимо з інших країн – скорочення населення України все одно буде", – вважає пані професорка. За її словами, зараз українців, які отримують статус біженців або тимчасовий захист за кордоном, стало менше, ніж торік. "Вони їдуть далі – до Німеччини, Чехії, Нідерландів, до різних країн, але їдуть далі. Досвід говорить про те, що чим більшою є відстань між Україною і тією країною, де перебувають наші люди, тим меншою є ймовірність того, що вони повернуться", - зазначила Е.Лібанова.
Гнилі голови
Прочитаєш це - і подякуєш долі за те, що живеш у файному й бездоганно чистому (в усіх відношеннях) Тернополі, а не деінде - там, де все відчутно гниє. І, як ведеться, починається цей процес із голови. У Сумах правоохоронці схопили на гарячому під час одержання хабара тамтешнього міського голову Олександра Лисенка. Разом з директором департаменту інфраструктури міськради - теж із помітним пушком на рильці. Операцію проводили СБУ разом з НАБУ (ну, поважні ж фігуранти - як же інакше?). Обоє достойників були затримані під час одержання останнього траншу хабара в розмірі 1,4 млн грн. Посадовці, як повідомляється, обклали даниною місцевих підприємців за безперешкодне ведення бізнесу в місті. Зокрема, їхньої прискіпливої турботи удостоїлася місцева компанія, яка займалася вивезенням сміття. Мер міста і його інфраструктурний спільник вимагали з підприємців 2 млн 130 тис. грн. У разі відмови платити погрожували штучними перешкодами у веденні бізнесу. "А скільки ще таких в кожному місті?", - скиглить хтось у соцмережах. Що це, блін, за недоречні (щоб не сказати - брудні) натяки?! У якому це "кожному місті"?!
Тернопілля
Проблеми з пам'яттю
На жаль, не всі наші краяни можуть похвалитися такою чіпкою пам'яттю, як, приміром, славнозвісний суддя Микола Чаус. Той, як пригадуєте, закопав слоїки із "законсервованою" в них здобутою непосильною працею валютою й добре пам'ятав, де й що сховане. Натомість жителька Тернопілля з початком російського вторгнення закопала зароблені гроші та дорогоцінні прикраси теж у слоїках на власному домогосподарстві. Закопала - і забула місце, де закопувала. Через деякий час почала звинувачувати в крадіжці грошей та коштовностей сусіда. На щастя останнього і на радість власниці скарбу (і, як мінімум, початкової стадії склерозу), правоохоронці перекопали територію і таки знайшли сховок. Але не всі берегині нашого славного краю заклопотані виключно питанням надбання і збереження власних статків - є серед них і такі, які воліють щось і давати ближнім. Точніше - продавати, але це вже, як мовиться, деталі. Вчителька однієї із шкіл району, як виявилося, в паузах між сіянням розумного, доброго і вічного залюбки підвищувала настрій певної категорії краян психотропними речовинами. Суд оцінив це подвижництво 6-ма роками позбавлення волі. Буде, мабуть, можливість згадати першу професію: у виправно-трудових установах, доводилося чути, діють загальноосвітні школи. Хоча, як теж доводилося чути, там легше навчитися дечому іншому. Так, неодноразово судимий за майнові злочини суб'єкт, щойно повернувшись з місць "не надто віддалених", вирішив підтвердити думку про те, що тюрма нікого не виправляє. Вирішив - і поцупив у літнього односельця 5000 гривень...
