Світ

Поклик серця чи... ?

До цього можна ставитися по-різному: і як до щирого поклику серця (що цілком ймовірно), і як до спроби політика, про якого вже почали забувати, нагадати про себе (що теж не зовсім виключено). Та як би там не було, Міхеїл Саакашвілі написав листа з Грузії, в якому зазначив, що хоче "безпосередньо брати участь у боротьбі" за свободу України. "Я в полоні, ув'язнений в Грузії, але моє серце в Україні. Моє здоров'я підірване, але хочу, щоб співгромадяни українці знали, що мене підтримує духовно та фізично героїзм наших солдатів, єдність народу, лідерство Президента Зеленського, підтримка всього світу України та моя власна безмежна віра в перемогу. Я хочу свободи для України , хочу безпосередньо брати участь у боротьбі і впевнений, що українці своїх не кидають і будуть пам'ятати про мене", - йдеться у листі. Саакашвілі перебуває за ґратами з часу таємного повернення до Грузії напередодні місцевих виборів 2021 року. Як виявилося, повернувся він на батьківщину саме вчасно для того, щоб стати... об'єктом реального, а не заочного кримінального переслідування за кількома доволі "важкими" статтями.

Прикра помилка після переслідування

Якщо вже зайшла мова про переслідування, то варто згадати про сумний підсумок ще одного з них тривалістю 33 роки. Ще у 1989 р. британський письменник індійського походження Салман Рушді опублікував роман "Сатанинські вірші", який дуже не сподобався ісламським радикалам через те, що, на їхню думку, містив богохульні уривки, що ганьбили пророка Мухамеда. На біду Рушді, одним із запеклих противників роману виявився тодішній лідер Ірану аятола Хомейні, який  наклав на письменника так звану фетву. Реально це означало, що кожен мусульманин має право і навіть обов'язок будь-де вбити "сатанинського" автора і ще й отримати за це нагороду в $1млн. Рушді довго жив під захистом британських спецслужб, але на схилі літ, вочевидь, вирішив, що загроза з боку фундаменталістів минула. Прикра помилка: під час лекції (що цікаво - про свободу творчості) в американському штаті Нью-Йорк на 75-річного "богохульника" напав чоловік з ножем і завдав досить серйозних поранень. Поліція затримала нападника, отож обіцяною винагородою він навряд чи зможе скористатися, але самому Рушді від цього не набагато легше...

Бий своїх...

В "России-матушки" давні традиції репресій не лише стосовно ворогів, а й щодо "своих в доску". "Бей своих, чтобы чужие боялись", - таке там велося і за часів оприччини Іоанна Грозного, і за Петра І, і за Сталіна. І голови своїм рубали, і вішали на кремлівських вежах, і розстрілювали на підмосковних полігонах... Зараз часи цивілізовані, голови не відтинають, і куля з "Нагана" чи "ТТ" в потилицю не є повсякденним явищем, але запроваджених царями-батюшками і "отцом народов" звичаїв продовжують дотримуватися. За даними Генштабу ЗСУ, близько 30-40% генералів та офіцерів РФ, які планували війну проти України, відсторонені від виконання службових обов'язків та перебувають під слідством. Причина - провали стратегічних планів на українському напрямку. А ще, як повідомляється, міністр оборони РФ Шойгу та начальник генштабу ЗС РФ генерал Герасимов досі залишаються на посадах виключно для запобігання дискредитації вищого військово-політичного керівництва. Звісно, для нас усе це звучить як солодка музика, і було б взагалі чудово, якби в Росії знову запрацював ГУЛАГ (для своїх), але... і "бабы" там ще "рожают", і генералів наразі вистачає...

Україна

Ілюзія перемоги

Коли говорять військові аналітики в студіях, це одна справа, а коли події на фронті боротьби з рашистами оцінює людина, яка вже добряче понюхала пороху - дещо інша. Петро Кузик, комбат батальйону "Свобода", зокрема, вважає, що нині треба бути тверезими в оцінках і  "не створювати завчасу ілюзію перемоги". За його словами, даність війни така, що наступати ми поки що не можемо. "Це стане можливим тоді, коли  будуть сформовані ударні групи, які знатимуть, як рухатися вперед і головне - хотітимуть це робити. Наразі до цього готові добровольчі батальйони, а от з призовниками виникають проблеми - їх буває важко змусити йти вперед. До того ж, вони бувають до цього просто неготові. Це, на жаль, реальність, і на неї потрібно зважати... Іноді доводиться йти в наступ без належного артилерійського  прикриття. HIMARS - це добре, але їх мало. Слід також сказати, що ресурсів у росіян для "тупого" наступу вперед ще достатньо. Так, вони втікають цілими підрозділами, але проблема в тому, що всілякого воєнного обладнання вони назбирали достатньо, а готувалися до цієї війни років 30", -  сказав Петро Кузик. Словом, проблема залишається такою ж, як і раніше: потрібна сучасна зброя і - якнайбільше... 

Готуй ковдру влітку

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав киян підготуватися до того, що цієї зими у домівках буде холодно, оскільки можуть бути перебої з газо- та електропостачанням.  "Не хочу всіх заспокоювати і говорити, що все буде добре. Ми живемо в суворих реаліях і маємо прораховувати різні сценарії. Газ – це відповідальність уряду і там нас запевнили, що газ для населення буде і що дорожчати він не буде. Але ми не виключаємо, що можуть бути терористичні акти, атаки на газонасосні станції. Ми закупили генератори, паливо для них. У першу чергу, вони підуть на лікарні, на садки і школи. Ми зробимо все можливе і неможливе, що залежить від нас, щоб в оселях було тепло. Але прошу кожного підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри, тому що не виключаємо, що температура в домівках буде на декілька градусів нижчою за норму. Норма — 21 градус, а може бути 19 чи 18",- сказав мер столиці. Коли чуєш таке в нинішню спекотну пору, то, можливо, ставишся до цього мініапокаліптичного сценарію дещо легковажно. Напевно, даремно: Київ від Тернополя зовсім недалеко. І зими там і тут схожі...

Тернопілля

Потяг до трансцедентального

З історії відомо, що в смутні часи у людей посилювався потяг до усього незвіданого,  позаземного, трансцендентального. Нинішня пора на Тернопіллі - не виняток. Зокрема, суб'єкт, який мав відношення до питання резервування місця для поховання на території Микулинецького кладовища, вирішив запевнити свого партнера в підпільній діловій угоді, що потрібне тому пристановище для тлінних останків і для душі (до того, як вознесеться в небеса) буде йому гарантоване. Не задарма, звісно (ну, хто ж робить таке за "дякую"?), а за зовсім скромну винагороду в 65 тис.грн. А деінде новоявлений "церковний реформатор" поцупив з Божого храму акустичну колонку - не інакше як вирішив, що спілкування віруючих зі Всевишнім має відбуватися природно, як у давні часи, і без усіляких гріховних пристроїв "від диявола". Ну, а в самісінькому центрі "файного" міста, як з ноткою смутку впереміш з цікавістю повідомляли місцеві ЗМІ, стало менше на один "культовий заклад" - магазин "Дністер". Серед відгуків у соцмережах: "Буде секонд хенд", "Комусь із чиновників дуже сподобалося це місце", " Комусь  цей  магазин  заважав, значить   треба  прибрати - хтось  має  ширші  плечі  і  глибокі   кишені". Це, мабуть, теж зі сфери трансцендентального, оскільки причини подібних явищ у "файному" місті традиційно на поверхні не лежать і для свідомості рядового обивателя не призначені...