"Шахтар" - "Динамо" - 3:1
Сумна передісторія останнього (крайнього) українського El classico - як, за невеличкими винятками ("Шахтар" досить гідно виступає в Лізі чемпіонів, молодіжна збірна пробилася у фінальну частину чемпіонату Європи), стан усього вітчизняного футболу. До зрозумілих і об'єктивних складнощів сьогодення додалися давні мотиви незгод і гризні двох наших флагманів (нинішнє "Динамо" - флагман? Цікаво звучить...). Мається на увазі суперечка стосовно перенесення матчу і місця його проведення (здається, мали грати у Варшаві чи аж у Лондоні - мабуть, тамтешні фани, яким до смерті набридли занудливі "Челсі", "Арсенал", "Тоттенхем" валом повалили б на українське "ель класіко"). Врешті-решт зустрілися "запеклі друзі" у Львові. Зустрітися-зустрілися, але зробили це якось таємно - наче організували щось схоже напівлегальний "сходняк": анонсованої на каналі Setanta Sports трансляції вболівальники не дочекалися. Їхній захват з цього приводу одразу ж вилився у коментарях на спортивних сайтах: "Яка гра "Динамо", така і трансляція", "Павелка розстріляти!", "Це не ви футбол не показуєте, це я не хочу його дивитися", "Права у Сетанти - безплатного кіна не буде"... і так далі в подібному стилі аж до зовсім категоричного "До дупи такий футбол!".
Читайте також: Пташка” з “Азовсталі” виконала гімн України перед матчем “Шахтар” – “Динамо”. ВІДЕО
За вказаною останньою адресою наш футбол наразі не пішов, і сам матч відбувся, хоча всі оті інтриги навколо телевізійних пулів, прав на трансляцію, в яких дідько ногу може зламати, таки набридли. Щодо самої гри, то, як можна було судити з текстової трансляції, в першому таймі "Динамо" навіть намагалося спростувати своє нинішнє реноме повного і безнадійного єврокубкового імпотента (останнє домашнє 0:1 від "Ренна" і статус аутсайдера групи Ліги Європи без наразі жодного очка - що може бути більш переконливим підтвердженням цього сумного діагнозу?), спробувавши "качати права" не будь-кому, а команді, яка кількома днями раніше ледь не обіграла "Реал" (той, що з Мадрида). "Королівський клуб" з цілою купою "зірок" першої величини був щасливий майже до одуріння, зрівнявши рахунок у перед самісіньким фінальним свистком (1:1). До певного часу ніби йшла майже рівна гра, аж нарешті на 29 хв. Зубков, якому, як виявилося, забити отому самому "Реалу" в двох матчах поспіль - як раз плюнути, порушив відносну рівновагу, вразивши ворота запасного голкіпера "Динамо" Нещерета після скидки від Траоре. Африканський легіонер гірників (спробуйте сформувати прикметник від назви країни Буркіна-Фасо) під завісу тайму міг взагалі вбити будь-яку інтригу поєдинку, але його удар з 11-метрової позначки парирував голкіпер киян.
Напевно, в перерві хорват Йовічевіч і румун Луческу знайшли що сказати своїм гравцям (перший, мабуть, українською, другий - ламаною російською), бо з початком другого тайму гра пожвавішала, що одразу ж призвело до динамічної зміни рахунку. На 46 хв. Ванат скористався верховою передачею Циганкова і головою вразив ворота Трубіна.
Втім, довго радіти динамівцям не довелося - вже через хвилину невідпорного удару в нижній кут завдав Мудрик - чи не найголовніша і найбільш "розкручена" нині українська футбольна "зірка". Звинуватити гравців у надмірній делікатності до суперників не можна було, а коли на 69 хв. червону картку за фол останньої надії проти Сікана справедливо побачив перед собою Забарний, стало зрозуміло, що розжитися хоча б очком, а отже й зрушити зі свого нинішнього "законного" місця в УПЛ, "Динамо" не вдасться. На 74 хв Сікан помстився за це порушення проти нього, закотивши м'яч у порожні ворота...
Резюме: давні й привнесені нинішньою ситуацією вади (недоліки, вузькі місця, конфлікти, інтриги) українського футболу продовжують виявляти себе. Але він, змушений вести кочове життя, критикований усіма нами, не розбещений успіхами на міжнародній арені, все ж таки швидше живий, ніж мертвий. І цим доводить, що живе й Україна.
Думається, варто подякувати йому хоча б за це...
