У квітні цього року минає 185 років з часу виходу першого «Кобзаря» та 165 років з часу другого видання. Факсимільне видання «Кобзаря» 1840 року, а також прижиттєвий «Кобзар» 1860 року зберігаються у Борщівському обласному краєзнавчому музеї.  Загалом у закладі зберігають понад 200 примірників «Кобзарів».

 З нагоди пам’ятної дати у музеї провели урок для учнів 9 класу Борщівської ЗОШ №1.  Про історію появи перших «Кобзарів» та інші колекційні музейні раритети розповіла завідувачка відділом музею Олена Дудар.

- Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки у квітні 1840 року, - каже Олена Дудар. – Його надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. До першого видання увійшло лише 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами». Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем. Тираж книги становив 1000 примірників, вона мала зручний формат і була надрукувана на якісному папері. На форзаці видання прикрашав офорт Василя Штернберга «Кобзар із поводирем». Книга швидко розійшлася, а виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом. Згодом, арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним. Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників.

Друге видання «Кобзаря» вийшло через 20 років – у 1860-му. Надрукували його, за словами Олени Дудар, за сприяння відомого українського мецената Платона Семеренка в друкарні Пантелеймона Куліша. Наклад становив 6500 примірників. Він вже був більш повнішим, до нього увійшло 17 поезій Шевченка.

Ольга Трач

Фото зі сторінки музею у фейсбуці