Сьогодні у православних розпочався Страсний тиждень – останній тиждень Великого посту.

Страсний тиждень названий так у пам'ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа.

У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет за 20 срібняків, сказавши батькові, що його розірвали дикі звірі. Поміркований і великодушний Йосип розглядається як праобраз зрадженого за 30 срібняків Христа.

У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – це особлива суміш 50 речовин на основі оливкової олії, запашних трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання, що завершує таїнство хрещення, а також при освяченні нових престолів храмів. Готується миро лише раз у році – з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.

Миропомазання відомо ще зі старозавітних часів: миром помазувались пророки, первосвященики та царі, а також скинії (курені, де тимчасово могли відбуватися богослужіння). Миро багаторазово згадується в Новому Завіті. Саме жінки-мироносиці, які прийшли до гробу Ісуса Христа, удостоїлися першими дізнатися про те, що Христос воскрес із мертвих.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком, а первосвященики та старійшини хотіли напасти на Нього, але не наважувалися.

Велика середа – день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день особливо згадується одна євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа хитрістю і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тим самим, як сказав Христос, вона приготувала Його до поховання. Тут же в душі Юди народився злочинний намір видати беззаконній раді свого Вчителя.

Тому в церковній службі в середу Страсної седмиці прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем – Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа, здійснюються особливі обряди і молитви. Храми в ці дні переповнені парафіянами.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових – Євхаристії (від грецького «подяка»). Також цей день у народі називають «чистим четвергом», люди прибирають домівки та подвір’я.

Велика п'ятниця – найскорботніший день церковного року, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.

У суботу, згідно з вченням Церкви, тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників.

У ці дні віруючим пропонується строгий піст «заради Страстей Христових», які Він зазнав за гріхи людства. Окрім того, посиленим постом православні намагаються гідно підготувати себе до зустрічі Світлого Христового Воскресіння.