"У Полі Гатто був добрий удар - він тричі на тиждень тренувався у спортзалі..." - коли ще школярем в радянські часи прочитав цей епізод у романі "Хрещений батько", то був навіть трохи здивований.
Справді, як це - бандити-мафіозі там у них запросто тренуються у спортзалах, щоб потім більш вправно займатися своєю "мокрою" роботою? В той час, як у нас, в СРСР у тих спортзалах тренуються справжні спортсмени, які потім захищають честь батьківщини на змаганнях... Ось тобі й два світи - два способи життя.
До речі, про "захист честі". Десь всередині 90-х, пригадую, на місцевому каналі один... діяч довго розповідав у інтерв'ю про вихованців місцевої спортшколи, які, за його словами, захищали честь Тернопілля на різних змаганнях. Декотрі з тих, хто оту честь захищали, уже відійшли у засвіти, причому декомуз них це допомогли зробити. Це - до питання про характер діяльності отих вихованців у сфері, не зв'язаній зі спортом. Яка, втім, базувалася на добрій спортивній підготовці.
Із кончиною Радянського Союзу відійшли в минули підпільні заняття карате у підвалах, а на авансцену на початку 90-х вийшли "качки" у спортивних костюмах і шкіряних куртках - в багатьох випадках борці, боксери з фізіономіями, надміру не спотвореними інтелектом, зате здатними кваліфіковано виконувати "ручну" роботу, тобто займатися мордобоєм на замовлення. Під крилом усіляких спортклубів і охоронних фірм звили кубла "реальні" бандюгани. Однак... запитайте у власників тих клубів, яку мету вони декларували у своїх бізнес-планах, коли відкривали їх? Майже безпомилково можна сказати, що почуєте зворушливу розповідь про намагання зміцнити фізичне і моральне здоров'я людей, підвищити їхню впевненість у власних силах і вміння постояти за себе.
З отим, останнім - вже, як мовиться, "тепліше", ближче до істини - якщо розуміти під "вмінням постояти за себе" здатність зібратися у гурти й "качати права" під час вирішення земельних питань, у історіях із підозрілими забудовами, а то й на зібраннях політичного характеру - словом, куди вкаже перст руки, яка дає гроші. І немалі. Доводилося бачити представників цього славного племені - отаких "спортсменів" під час протестних акцій громади проти однієї скандальної забудови із довгим шлейфом судових позовів. Нахабні до простих громадян і до правоохоронців, впевнені у власній безкарності й у тому, що у випадку чого знайдуться впливові покровителі, які їх "відмажуть". Бандити? "Відморозки"? Ні - виявляється, просто "активні люди" Саме так назвав їх тоді високий поліцейський начальник.
Поняттю "активність" природно притаманний постійний пошук нових сфер докладання зусиль. І от днями поліція провела масштабну операцію на території трьох областей, головними об'єктами якої виявився власник тернопільського спортклубу і організована ним банда, яка у вільний від зміцнення фізичного і морального здоров'я час активно займалися торгівлею одурманюючим зіллям. Справа була поставлена на широку ногу, фігурує в ній і зброя, і п'ятизначні суми в національній валюті, і... посильне сприяння з боку працівників правоохоронних органів, як заявив в. о. нач. управління внутрішньої безпеки. Тому й не дивно, що "активні люди" діяли так активно і нахабно.
Зараз, напевно, забігають, заметушаться зовсім не дешеві адвокати (від певного часу відчуваю просто таки антипатію до цієї професії в умовах України), почнуть чіплятися за найменші процесуальні порушення, щосили доводити "фабрикування доказів" і таке інше. А там, дивись, і спустять тихенько справу "на гальмах", як багато інших - про можливість цього читачі говорять у коментарях на сайтах. І це закріпилося в свідомості людей як одна з аксіом нашого життя-животіння.
Скотинячий час. Скотинячі правила і звичаї. Скотиняча країна?
Ігор Дуда
