Двадцятивідсоткову надбавку до зарплати отримають учителі від уряду. До того ж, влада уже не береться звільняти вчителів-пенсіонерів, яких у Тернополі 227, а в області - 1996 осіб. Навпаки, їм обіцяють сприяти.

Бути рухливими і встигати за своїми молодшими на 60-70 років учнями повинні педагоги-пенсіонери нашого міста.

Про те, чому пенсіонери залишаються на робочих місцях і чим для них є їхня робота, розповідає найстарший учитель нашого міста, 83-річний Андрій Клим. Зараз він викладає українську мову і літературу 11-класникам заочної форми навчання вечірньої школи, а також очолює спілку ветеранів області.

Вчителює від Другої світової

Учителем пан Клим почав працювати з 1945 р. Чоловік вважає, що старше покоління педагогів було відповідальнішим, аніж сучасні молоді випускники-вчителі. Мовляв, колись шкільна освіта була грунтовнішою, учневі намагалися дати знання. А сучасні освітяни, за словами Андрія Клима, працівники також досить сумлінні, енергійні, працьовиті, але у них немає душевного вболівання за учня. Вони просто виконують свою роботу. Та й самі школярі не дуже відповідально ставляться не лише до здобуття освіти, а й до самих себе.

- Мені здається, що нинішні учні навіть не стараються запам’ятати табличку множення, - зауважує вчитель-ветеран. - Хоча сьогодні для навчання є набагото більше можливостей, аніж тоді, коли вчилося моє покоління - у роки війни. Головним елементом повинна бути духовність. Варто зауважити, що старші вчителі з великою повагою ставляться до учнів і навпаки. А з молодими діти спілкуються “за панібрата”.

Таке відношення у школі неприпустиме, обов’язково має бути взаємоповага, наголошує тернополянин.

- Я сам дуже люблю учнів і школу. Туди приходжу часто, навіть коли не маю уроків. Завжди кажу, що немає поганих школярів - є діти, запущені сім’єю. Передусім учень повинен бути здоровим. Сучасна школа не дуже дбає про здоров’я дітей. Надзвичайно перевантажені теперішні шкільні програми, багато зайвого.

Андрій Клим каже, що сам уже давно хотів залишити вчительську практику, але кожного року його просять ще попрацювати.

Відчуваю потребу школи в своїх ініціативах

Найстарша вчителька Тернополя - 79-річна Ніна Славіна викладає світову літературу у школі №18. Та спілкуватися з кореспондентом “20 хвилин” вона навідріз відмовилась. Натомість її молодша колега, 72-річна Марія Войтович, з радістю розповіла про свій педагогічний стаж і любов до школи. Працює вона заступником директора з навчально-виховної роботи у школі №17. У 2008 р. жінка стала переможцем обласного конкурсу “Людина року”, у 2010 р. - заслуженим працівником освіти. Загального педагогічного стажу у неї — понад півстоліття.

- Були, є і будуть любов і добро, які повинні формувати школу. У нашій школі дітки з першого класу вивчають християнську мораль й етику, - каже пані Марія - Декілька разів на рік у визначені дні всім колективом ходимо до церкви. Адже саме духовна людина буде моральною, а моральна, у свою чергу, буде гідним громадянином.

Виховувати школярів Марія Войтович вважає своїм покликанням. Каже, що завжди “тримає руку на пульсі” шкільного життя. Завдяки її ініціативі школа проводить багато акцій. Одним із проектів є уроки “Батьківської педагогіки”, які відбуваються кожної першої середи щомісяця.

- Два роки тому я працювала членом опікунської ради, - продовжує заступник директора, - тому можу з упевненістю сказати, що батьки також потребують навчання для правильного виховання своїх дітей. Колись рада за рік розглядала до п’яти випадків позбавлення батьківських прав. Сьогодні - одинадцять за одне засідання, а воно відбувається два рази на місяць. Сучасним дітям, на відміну від старшого покоління, дуже бракує любові і тепла.

В архіві Марії Войтович є чимало подяк, грамот, віршів, написаних для неї школярами.

Кожного дня жінка прокидається о п’ятій ранку і завжди розпочинає день із відвідин Катедри.

Повинна бути межа

Та не всі вчителі поділяють такий ентузіазм.

- Мені 45, і я уже починаю задумуватись над питанням, чи продовжуватиму працювати у пенсійному віці, - каже вчителька однієї з тернопільських шкіл Надія (не захотіла назвати свого прізвища - прим. ред.) - Це дуже складне питання. Думаю, що вік не має особливого значення, але певну межу потрібно встановити. Адже коли вік досить поважний, у людини уже не ті сили, немає прагнення, креативності, свіжості ідей. У таких випадках краще поступитися молодим. Із власної педагогічної практики знаю, що діти люблять молодих учителів.

Як зазначає пані Надія, школярів потрібно розуміти, бути активним і рухливим - таким, як вони. Якщо старший педагог може це їм дати і відчуває, що має сили повністю викладатися для цієї роботи і школа - його життя, то нехай працює. Якщо всі вчителі-ветерани одночасно зійдуть з “дистанції”, новачкам не буде у кого вчитись.

Учителі-пенсіонери

1996 - учителів пенсійного віку працюють у школах Тернопільської області

227 - учителів пенсійного віку працюють у школах Тернополя

55 - випускників працевлаштували в закладах середньої освіти Тернополя у 2010 р.

12,97% - від загальної кількості учителів області є пенсіонерами

28,3% - учителів-пенсіонерів викладають математику

23,3% - учителів-пенсіонерів навчають французької мови

2,6% - учителів-пенсіонерів навчають дітей основ інформатики

Світлана МАЛА, Олексій КОЗАК, «20 хвилин»