Стара ратуша Чорткова – одна із головних архітектурних візитівок міста. А її дерев'яну фахверкову вежу прикрашає старовинний годинник.

Незважаючи на свою, більш ніж столітню історію, він справно працює і нині.

За точною роботою годинникового механізму, як розповіли у Чортківській міській раді, слідкує майстер Роман Побуринний. Уже впродовж 33 років він щодня піднімається на стару ратушу Чорткова, щоб завести механічний годинник. Цікаво, що чоловік мешкає у сусідній Заводській громаді і щодня долає шлях до Чорткова, щоб місто жило у ритмі точного часу.

Мистецтво годинникарства пан Роман перейняв від свого батька, який свого часу також доглядав за ратушним годинником упродовж 22 років.

- Почав навчатися цієї справи й водночас працювати ще у 1966 році, одразу після закінчення школи, - розповів Роман Побуринний. – Згодом служив в армії. Повернувшись, продовжив батькову справу. Окрім цього, певний час займався ремонтом наручних годинників. Механізм годинника на ратуші має запас ходу 28 годин, після чого його знову потрібно заводити. Роблю це щодня в один і той самий час.

Із сумом Роман Богданович додав, що наразі не має кому передати сімейну справу годинникарства, адже його син нині захищає Україну на війні.

Цікавою є й історія самого годинника на старій вежі.

- Згідно з історичними джерелами, годинниковий механізм на Старій ратуші був виготовлений фірмою «Йоганн Маннхардт» і був виписаний бургомістром Людвігом Носсом, - розповіли у Чортківській міській раді. - Саме цей годинник не одразу опинився на чортківській вежі. Спочатку він висів на дзвіниці домініканського монастиря. І коли у 1906 році почалася активна руйнація старого монастиря – готувався майданчик для нині існуючого костелу, годинник із вежі дзвіниці перенесли на міську ратушу.

На самому механізмі годинника є надпис «J.Manhardt’sche Thurmurhen 1887», що, ймовірно, свідчить про те, що годинник виготовили саме у тому році. Йоганн Манхардт обладнав загалом 1200 веж громадських будівель годинниками, включаючи мюнхенський Фрауенкірхе, мерію Берліна та собор Кельна.

Ольга Трач, фото зі сторінки ЧМР у фейсбуці