- Ми не прийдемо, бо ви у нас не зареєстровані, відповіли мені у поліклініці, куди я зателефонувала, - розповідає Наталія Демидюк (прізвище змінене - ред.). - Мене це здивувало.
У тернополянки вночі захворіла дитина. Приїхали медики зі "швидкої", "збили" температуру. Сказали, що наступного дня доньку огляне ще й терапевт. Але він так і не прийшов. Пояснили це тим, що дитина не перебуває на обліку у міській поліклініці, скаржиться пані Демидюк.
- Моя сім’я певний час живе у Підгородньому, що під Тернополем, а якийсь – у місті, - пояснює пані Наталія. – Я та дитина зареєстровані у селі, а чоловік - у Тернополі. Коли тепло, ми більше часу проводимо у Підгородньому. Хоча буває й так, що довго живемо у місті. Якось, коли ми були у селі, дитина захворіла. Тому я й забрала картку з міської поліклініки, де дочка від народження перебувала на обліку, і віднесла документи - в районну.
За словами пані Наталії, в райполіклініці обслуговують і її. Тож із багатьма лікарями жінка добре знайома і їхніми послугами задоволена. Проблеми виникають, коли родині доводиться звертатися у міські лікувальні заклади.
- Якось у дочки піднялась температура, а ми були у Тернополі, - згадує тернополянка. – Я зателефонувала і прийшла лікарка. Вона ще тоді дуже довго обурювалася, чого я її викликаю, якщо не стою у неї на обліку. Я й сказала: якби не температура 38 градусів, то я медика не викликала б. Згодом з’ясувалося, що у дитини була скарлатина. Ми повідомили санстанцію про це і лікувались вдома. Того разу картки з райполіклініки я не привозила. А виписку, яку дала нам лікар, згодом відвезла у район і вклала у картку.
За якийсь час, перебуваючи у Тернополі, дитина знову захворіла. У дівчинки піднялася температура і налякана мати викликала "швидку".
- Лікарі приїхали, оглянули, сказали, що це – ангіна, і поїхали, - пригадує мати. – Ми відмовилися їхати у лікарню, адже таку хворобу можна вилікувати й вдома. Втім, лікарі зі "швидкої" мені сказали, що наступного дня до нас прийде дільничний лікар і ще раз огляне малечу. Проте наступного дня ніхто не з'явився і я зателефонувала у поліклініку. Там сказали, що ніхто і не прийде, бо ми не перебуваємо у них на обліку.
Жінка не вгамувалася, мовляв, такого не може бути, щоб хвору дитину залишили без уваги. Тому намагалася переконати медиків все ж оглянути малечу. Тоді лікар запитала, як дівчинка себе почуває і сказала прийти до неї на прийом. Жінка погодилася. Проте у дитини знову піднялася температура, а материні спроби "збити" гарячку не допомагали.
- Я схопила дитину і кинулася у міську лікарню. Там зробили аналіз крові і відправили нас в інфекційне відділення дитячої міської лікарні, - каже пані Наталя. – І знаєте, там нас ніхто не запитував, де ми приписані, де стоїмо на обліку – лікарям було без різниці. Втім, у інфекційному відділенні встановили що у доньки – мононуклеоз. Звісно, доньку медики вилікували. Але мені ця історія не дає спокою: невже педіатру, за яким прикріплена наша дільниця і до якого ми раніше зверталися так важко прийти до хворої дитини? До речі, ми живемо неподалік поліклініки. А якщо людина приїде з іншого міста і тут захворіє, то що їй робити – додому їхати чи що?
За роз’ясненнями кореспондент "RIA плюс” звернулася у міський відділ охорони здоров’я та медичного забезпечення. Там нас запевнили, що людині надають лікування і за місцем проживання, а не лише за місцем прописки. У випадках відмови порадили звертатися до завідуючого закладу або головного лікаря. Інший варіант - телефон "гарячої лінії" - 52-56-96, де з'ясують усі обставини трафунку.
