Вчора ввечері у Тернопіль приїхали три родини із містечка Слов’янськ Донецької області. Троє жінок із дітьми вирушили за сотні кілометрів від рідних домівок, щоб жити у спокої і безпеці.
Жінки розповідають, що усіма безчинствами у місті керують представники російських спецслужб – вони відрізняються і статурою, і мовою. «Зелені чоловічки» також не місцеві.
Оксана Нечипоренко приїхала у Тернопіль з двома дітками Ярославом та Ганною. Незабаром вона очікує народження маляти. Коли сепаратисти захопили у місті два танки, два БТР-и та дві машини, причепили до них російські прапори і прапори Донецької республіки, із ревом в’їхали в місто, їздили пожежною машиною по всіх вулицях і закликали людей приходити і підтримувати їх.
– Ми жили в страху і чекали, коли вже почнеться антитерористична операція, – розповідає Оксана. – Нам прикро, що наша міліція нас зрадила. Вони ганебно здалися тридцятьом начебто озброєним сепаратистам. Слов’янці незадоволені цією ситуацією. Вони намагаються повідомити про це уряд. Однак нікому наша допомога не потрібна. Мій чоловік бачив у місті іноземних журналістів, які спілкувалися із «зеленими чоловічками», тими, хто їх підтримує. Він пропонував їм висвітлити позицію більшості мешканців Слов’янська, сказати свою думку, але вони відмовилися. Вони ігнорують те, що на Донеччині багато людей не задоволені тим, що відбувається. Вони негативно сприйняли нищення окупантами українського герба і прапора. Багато людей без роботи. Вони не матимуть, чим годувати сім’ю.
Жінки дуже хвилюються за рідних, які залишилися у Слов’янську. Розповідають, що у місті показують лише російські канали. Люди переживають, що не знатимуть, що відбувається в Україні насправді.
– Страшно, що є люди, які підтримують те, що відбувається, – каже Вікторія Бабенко. – Це колишні міліціонери, працівники правоохоронних органів. Вони привозять їм колеса, їжу. Мабуть, сподіваються таким чином втриматися при владі.
Жінки кажуть, у Слов’янську відбувається цілеспрямована окупація міста. Зізнаються, чекають від державної влади конкретних дій і обурені її бездіяльністю.
– Ми вже не можемо дивитися на російські прапори у місті, – розповідають слов’янці. – Досі проблеми мови у нашому місті не було. Швидше, навіть україномовні діти відчували утиски. Адже у садочку вихователі україномовної групи говорили з дітьми російською. З початку окупації ми боялися випускати дітей на вулицю, адже вони говорять української. Не знали, якою може бути реакція окупантів, якщо почують українську мову від дітей.
Трьох жінок та чотирьох діток із Слов’янська зустріли тернопільські активісти, представники міської влади та автомайданівці. Мешкатимуть родини у приватному будинку депутата обласної ради Ігоря Костіва, повідомляє Погляд.
