В українському законодавстві може вперше з’явитися офіційне визначення «мови ворожнечі», а перелік форм дискримінації планують суттєво розширити.

Влада пропонує закріпити у законі нові поняття — «множинна дискримінація» та «дискримінація за асоціацією», а також посилити механізми захисту людей від проявів ненависті та утисків. Про це пише Судово-юридична газета.

Проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» щодо врегулювання питання захисту від дискримінації за асоціацією, множинної дискримінації та мови ворожнечі оприлюднили для громадського обговорення. Його розробили для приведення українського антидискримінаційного законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу та Ради Європи.

Що таке «мова ворожнечі» у новому законопроєкті

Документ пропонує офіційно визначити «мову ворожнечі» як будь-які висловлювання, що підбурюють, поширюють, пропагують або виправдовують ненависть, дискримінацію, ворожнечу чи насильство щодо окремої людини або групи людей.

Йдеться про висловлювання за ознаками:

  • раси;
  • кольору шкіри;
  • етнічного чи соціального походження;
  • громадянства;
  • мови;
  • статі;
  • гендерної ідентичності;
  • сексуальної орієнтації;
  • віку;
  • інвалідності;
  • політичних або релігійних переконань;
  • майнового стану та інших характеристик.

Автори законопроєкту наголошують, що зараз українське законодавство не має комплексного механізму реагування на прояви мови ворожнечі, через що виникають проблеми з притягненням до відповідальності за підбурювання до ненависті.

Які нові форми дискримінації хочуть додати

Окрім «мови ворожнечі», законопроєкт вводить ще два нові поняття.

Перше — «дискримінація за асоціацією». Це ситуація, коли людина зазнає дискримінації не через власні ознаки, а через зв’язок із іншими людьми. Наприклад, через членів родини, друзів або колег, які належать до певної соціальної чи етнічної групи.

Друге — «множинна дискримінація». Йдеться про випадки, коли людина одночасно стикається з дискримінацією за кількома ознаками. У пояснювальній записці як приклад наводять внутрішньо переміщених жінок з інвалідністю або представників ромської меншини.

Також пропонується офіційно включити ці поняття до переліку форм дискримінації у статті 5 закону.

Чому виникла потреба змінювати закон

Автори документа пояснюють необхідність змін одразу кількома причинами. Одна з ключових — зобов’язання України перед Європейським Союзом. У пояснювальній записці зазначено, що українське законодавство має бути приведене у відповідність до директив ЄС 2000/43/ЄС та 2000/78/ЄС, у яких поняття множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією вже давно використовуються.

Крім того, після моніторингової місії Європейської комісії проти расизму та нетерпимості у вересні 2025 року Україні вкотре вказали на відсутність комплексного підходу до боротьби з мовою ворожнечі.

Окремо згадують наслідки повномасштабної війни. У пояснювальній записці зазначається, що війна призвела до демографічних змін та посилення соціальної напруги, через що виникла потреба у додатковому правовому захисті вразливих груп населення.

Що ще зміниться після ухвалення закону

Проєкт закону передбачає зміни до статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». У новій редакції пропонується прямо заборонити нові форми дискримінації з боку державних органів, місцевої влади, посадових осіб, а також фізичних та юридичних осіб приватного права.

Законопроєкт має стати базою для формування повноцінного механізму реагування на випадки дискримінації та мови ворожнечі в Україні.

Очікується, що ухвалення закону допоможе ефективніше протидіяти радикалізації суспільства, екстремістській риториці та дезінформації, а також наблизить українське законодавство до європейських стандартів у сфері прав людини.

У пояснювальній записці окремо підкреслюється, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових витрат із державного чи місцевих бюджетів.