- Ви усім говорите, що ви – спортсмен, - звернувся у суді до потерпілого батько двох підсудних. - Що ж ви не могли дати собі раду?
Нагадаємо, на Великдень біля катедрального собору біатлоніст Олександр Починок та плавець Олександр Волинець зробили зауваження молодикам, які мчали на автомобілі вулицею Сагайдачного. Після цього хлопці кинулись з кулаками на них. Олександру Починку зламали ніс, пошкодили око і відкусили частину вуха. Олександру Волинцю нанесли кілька ударів та пошкодили авто, стрибаючи по ньому.
Згодом молодиків, як з’ясувалось пізніше, – двох синів тернопільського бізнесмена та сина ресторатора, затримали. Справу почали розглядати у суді 25 листопада.
Продовжили 9 грудня. Опитатували спочатку самих потерпілих. Першим розповідав Олександр Волинець. Він попросив провести повторну експертизу щодо оцінки його пошкодженої автівки. Адже у матеріалах справи зазначена матеріальна шкода - трохи більше 3 тис грн. Проте реальна вартість ремонту, за словами Олександра, який зіслався на рахунок від автосервісу – 30 тис 521 грн. Далі питання ставили адвокати підсудних та самі підсудні. Вони цікавилися місцем бійки та сумою моральної шкоди.
- Ви заявили 15 тис грн моральної шкоди, - питав один із адвокатів. – З чого така сума?
На що суддя відповів, що потерпілий у праві оцінювати моральну шкоду у таку суму, у яку вважає за потрібне. Адвокати ж намагались довести протилежне, засилаючись, знову ж таки, на закон. Окрім того, попередження від судді отримав батько двох підсудних. Він під час розповіді Волинця та його слів “мабуть він мене знав” практично вигукнув: “А хто ви такий?”. Не менш цікавим було запитання й від одного із підсудних братів.
- Чому ви ображали мене? – запитав він. – Чому загородили проїзд та не давали проїхати.
Такі звинувачення з боку хлопців потерпілий заперечив.
Схожі запитання адвокати та рідня хлопців ставили й іншому потерпілому – Олександру Починку.
Адвокати наполягали на тому, що не можуть з’ясовувати те, наскільки ж пан Починок постраждав через травмоване вухо, оскільки не бачать вуха. Оглянув його лише суддя, а ось адвокату це зробити постраждалий не дозволив. Після цього уже інший адвокат запитував, чи називав потерпілий підсудного “мажором” та чи образливе таке слово. Обидва запитання суд зняв. На тому ж слові акцентував увагу й підсудні.
- Чому ви загородили мені дорогу, обзивали мене “мажором”, татовим синочком? – повторював знову один із підсудних братів.
Такі звинувачення пан Починок відкинув. Практично на цьому і завершилось засідання. Наступне – 12 грудня о 14.30.
