Коронавірус набрид. Ні - дуже сильно набрид усьому світу включно з Тернополем. Настільки набрид, що навіть коротеньке повідомлення в соцмережах про деяке зниження рівня захворюваності, числа померлих чи госпіталізованих одразу ж викликає зростання (у геометричній прогресії) рівня нехлюйства, недбальства, безвідповідальності - називайте, як хочете, наших обивателів у питанні дотримання рутинних профілактичних заходів: маскового режиму, соціальної дистанції, гігієни.
Може, це суто випадково, але відколи дуже гостра проблема COVID-19 була оголошена просто гострою, у магазині поблизу санітайзер з сильним запахом став нагадувати отим запахом звичайну воду, а поліетиленові рукавички кудись зникли.
Маршрутки, які ще недавно брали лише обмежену кількість пасажирів, нині подеколи нагадують... добре знайому зі студентських часів бляшанку з кильками в томатному соусі.
Напис на дверях аптеки про те, що заходити всередину треба по одному, сприймається уже майже як невдалий жарт. А для чого на підлозі в ній намальовані якісь червоні лінії - взагалі незрозуміло.
У супермаркетах говорити про дистанцію ніяк не доводиться - покупці часто просто висять один на одному біля стелажів і каси - з масками, що висять на підборідді...
А попереду - святкова пора з її такими любими нашому люду корпоративами, масовими гульбищами та іншими такими бажаними для підступного і багатоликого мікроорганізму евентами (ще один англіцизм, що вже нахабно вліз у нашу мову). Він жодним чином не здав своїх позицій - дозволяє собі лише коротенькі (зовсім коротенькі) передишки перед новим походом - в супроводі отої зловісної алегоричної фігури з косою в руках і зловісному капюшоні. Ми ж ведемо себе... майже точнісінько так, як доводилося читати в якійсь науково-публіцистичній розповіді про природу алкоголізму: "Алкоголік схожий на людину, яка регулярно кладе руку на гарячу плитку, незважаючи на дедалі тяжчі опіки. Людина зі здоровим глуздом так себе не поводить, у алкоголіка же здорового глузду просто немає".
Його немає лише у алкоголіків?
