Високе небо та самотні дерева: у Тернополі діє митця з діаспори

З нагоди цієї дати у Тернопільському обласному художньому музеї розгорнули виставку «Малярство». В експозиції представлені твори живопису, графіки, особисті речі митця.

На відкритті виставки 23 жовтня про життя і творчість Діонізія Шолдри розповіла заступник директора музею Ольга Ваврик. Він народився 16 жовтня 1925 року в Тернополі. Дитинство на Підзамчі під прозорістю неба над Ґаля-горою додало йому незмінну любов до пейзажу та тихих внутрішніх настроїв, які згодом стануть його візитівкою. Під час Другої світової, в березні 1944 року, родина вирушила на Захід.  Життя митця перетворилося на довгу мандрівку Європою, Північною Америкою і, зрештою, поверненням додому в 1990-х.

Малярство та історію мистецтва Діонізій Шолдра опановував в Інсбруку, навчався реставрації у Віденській академії, потім певний час жив і працював у США. У 1952 році став членом Об’єднання Митців Українців в Америці. У Нью-Йорку у 1975 році відкрив власне реставраційне ательє, водночас працював в техніці олійного живопису. У 1992–1993 роках повернувся до Тернополя, очолив реставраційну майстерню Тернопільського обласного художнього музею, де працював до смерті 29 вересня 1995 року.

-Колеги згадують про нього як про ерудовану людину, - розповіла Ольга Ваврик. - Він знав кілька мов, багато подорожував, але завжди думав українською. Як реставратор був високо професійним, як меценат – щедрим до свого міста - подарував у фонди художнього музею десятки картин. У творах Діонізія Шолдри присутній повторюваний мотив: низький горизонт і високе небо та самотні поламані дерева. Із 1980-х він став символом вразливості та водночас стійкості, як метафора людського досвіду емігранта, вимушеного жити між світами. Художник писав також портрети (автопортрети, портрети дружини), інтер’єри, міські краєвиди. Портрети вирізняються строгим світлотіньовим малюнком і темним фоном, що підкреслює обличчя як вузлову точку психологічного стану. Як реставратор Шолдра привніс у Тернопіль техніку, знання і професійну етику. У музеї він відновив низку творів, вчив місцевих фахівців і започаткував реставраційну майстерню. Ця спадщина, важлива так само, як і його полотна. Діонізій Шолдра – приклад митця, котрий зумів трансформувати свої душевні переживання і відчуття в універсальний образ, який читається як спогад, молитва й застереження одночасно.

Меморіальна виставка привертає увагу до постаті майстра, його полотен, це - спосіб зберегти пам'ять про нього для наступних поколінь. Діятиме вона до 23 листопада.

Ольга Трач, фото Марії Хвостяк