Місцеві вибори – тема №1 в Україні на найближчий місяць. Проте, яким би активним не було обговорення передвиборчих програм та кандидатів до місцевих рад, політичне життя у країні триває й поза виборчим процесом. Про те, які закони приймаються під куполом Верховної Ради, які зміни чекають Тернопільщину найближчим часом та, звісно, детальніше про місцеві вибори розповіла заступниця голови фракції «Слуга Народу», заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, народна депутатка Євгенія Кравчук.

Пані Євгенія, почнемо нашу розмову з парламентських новин. На минулому тижні Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт  №3006а про пакунок малюка. Що це за ініціатива і для чого?

Програма «Пакунок малюка», в народі просто «бейбі-бокс», передбачає надання одноразової натуральної допомоги при народженні дитини. У боксі мають бути предмети першої необхідності для догляду за дитиною протягом перших днів життя, матеріали для раннього розвитку дитини та навчальні матеріали для батьків, наприклад, щодо вакцинації та грудного вигодовування.

29 липня Кабмін ввів виплату 5 тисяч гривень замість "пакета малюка", ми з колегами категорично проти цієї монетизації. Адже за даними опитування ЮНІСЕФ, програма позитивно вплинула на сімейний бюджет 79% українських сімей з дітьми. Майже половина молодих сімей змогли істотно заощадити на товарах для новонароджених. Адже, знову таки спираючись на дані ЮНІСЕФ, купуючи вміст пакунку у магазинах, молоді батьки витрачатимуть приблизно 7000 гривень. Якщо вже й залишати монетизацію, то очевидно, що сума має бути значно більшою. Банально враховуючи ціни на дитячі товари у магазинах. Це проста математика, проте цифри говорять самі за себе.

Але є ж батьки, які говорять, що ліпше б таки грошима…

Зараз уся країна переживає дуже непрості часи, більшість українців мають неабиякі фінансові труднощі. Проте саме пакунок малюка - це інструмент стимулювання відповідального батьківства та підтримки вразливих сімей. Сім’ї з немовлятами отримають одразу все необхідне для дитини, вміст пакунку є абсолютно достатнім і вичерпним. Плюс, думаю, усі, в кого є маленькі дітки, мене тут підтримають, – значно економиться час, який молоді батьки б витратили на біганину по магазинах. В цьому дійсно й виявляється турбота держави, і починатися вона має саме з самих маленьких та беззахисних її громадян.

Та і окрім всього вищезазначеного, отримання грошової компенсації наразі – це той ще квест, який для людей з немовлям на руках подолати досить складно. Треба зібрати довідки, піти в управління соцзахисту, отримати банківську картку. Просто уявіть, як це все зробити молодим батькам, які живуть у селі. А якщо ще й у «червоній» зоні. Це стає майже нереальним завданням.

Наступного року на порталі ДІЯ планується додати сервіс, завдяки якому батьки зможуть обирати як саме вони бажають отримувати допомогу від держави - пакунок малюка чи коштами. Ця послуга значно спростить життя молодим батькам, адже ми з колегами просто щиро хочемо, щоб усі українці могли спокійно насолоджуватися батьківством і приділяти якомога більше часу своїм малюкам, а не збиранню довідок.

Над чим ще зараз працюєте для покращення життя пересічного українця? Адже під куполом Верховної Ради приймається чимало законів, проте людям, далеким від політики, хочеться побачити щось просте і осяжне, те, з чим стикаємося щодня.

Прекрасно розумію. Ось, до речі, і яскравий приклад. Як і багато українців, улітку відпочивала близько Азовського моря. І мала чималеньке «задоволення», коли годинами стояла в потязі «Київ-Бердянськ» у запорізьких степах. Так як сьогодні ми активно працюємо над розвитком туризму в Україні, то дуже важливо забезпечити адекватну логістику для зручності подорожей.

Ми маємо що запропонувати найвибагливішому туристу, та й самі вокзали мають усі шанси бути туристичними магнітами. Ви бачили віадуки Тернопілля або ж паровозне депо на станції Цвіткове? Вони просто чарівні. Ситуацію з «Укрзалізницею» необхідно терміново змінювати і ми над цим активно працюємо. У рамках робочої групи при Міністерстві інфраструктури плануємо полегшити процедуру оформлення групових квитків, оновити вагонний парк (відповідний рядок очікуємо в бюджеті на 2021 рік), розібратися з кімнатами відпочинку на великих вокзалах.

«Укрзалізниця» - це й справді проблема, яку точно відчув кожен українець.

Так, сьогодні залізниця – це ж просто наш біль. Я прекрасно розумію, що попереду чекає чимало перешкод: це і застарілі залізничні традиції, брак коштів, часто недобросовісна робота залізничних працівників. Але ж згадайте – вже всі були звикли до кнопкодавства у парламенті, до жахливих ям на автотрасах. Чи важко було це подолати? Дуже важко. Але ми впоралися. Не сумніваюся, що впораємося і з проблемами на залізниці.

Нещодавно була проведена зустріч з міністром інфраструктури Владиславом Криклієм, де я, окрім іншого, не змогла обійти увагою й сполучення Тернопільщини з Києвом. Раніше курсував потяг «Київ-Рахів», який зараз не їздить через ремонт та карантинні обмеження. Ми будемо працювати над поверненням такого маршруту, через Чортків, Теребовлю, Заліщики. Також піднімається питання щодо потягу «Київ-Чернівці», зокрема, відновлення його курсування через Тернопільську область. Я родом з Чорткова, буваю на Тернопільщині дуже часто, і це буде моєю особистою радістю, якщо питання з потягами вирішиться якнайшвидше.

До речі, про автотраси. Я знаю, Ви нещодавно знову відвідували «Велике будівництво» на Тернопільщині. Які результати побачили?

Результати є, і скажу зараз просто не як депутат, а як людина, яка часто їздить до Чорткова – результаті справді круті. Зараз на ділянці траси М-19на обході Чорткова працює сучасна техніка і триває поточний середній ремонт дороги. Дорожники фрезують зношене покриття і проводять регенерація основи, демонтовують старе тросове огородження та перемелюються мульчером хащі вздовж шляхопроводів. 

Взагалі то, у межах програми «Велике будівництво» за рік планується збудувати та реконструювати понад 6500 км доріг по усій Україні, з яких 3500 км – дороги державного значення. І такий ремонт не буде ямковим, як ми усі звикли. «Велике будівництво» передбачає повноцінну заміну шарів дороги за найновішими технологіями, встановлення якісних тротуарів та освітлення вздовж доріг.

Звучить досить багатообіцяюче. Та чи не затягнеться такий масштабний ремонт на довгі-довгі місяці? Маємо ж чимало прикладів.

А оце найцікавіше. Всі роботи планується завершити до кінця поточного року, адже сучасна техніка дозволяє працювати над оновленням доріг навіть при температурі 5С°, що раніше завжди було проблемою і затягувало дорожній ремонт. Та й, до слова, лише на Тернопільщині на «Великому будівництві» працює більше 500 робітників. Я спілкувалася з хлопцями, які наразі ремонтують зараз М-19, і вони кажуть, що їх середня заробітна плата наразі становить близько 22 тисяч гривень. Дуже гарний рівень для Тернопільської області!

Тобто, окрім зручності пересування, бачимо й інші плюси «Великого будівництва»?

І цих плюсів чимало. Нова дорога – це гарне вливання в економіку регіону. Все просто – хороша якісна дорога апріорі передбачає появу заправок, придорожніх кафе, магазинчиків, тощо. А це вже і  акциз до бюджетів громад, покращення інфраструктури в цілому, нові робочі місця.

Окрім цього, не варто забувати, що паралельно «Великому будівництву» існує інший президентський проєкт «Мандруй Україною». Вони нерозривно пов’язані, адже без якісної дороги приїздити до туристичних цікавинок люди просто не зможуть.

Чи обговорюються плани «Великого будівництва» на наступний рік?

Так, як раз нещодавно мали зустріч з головою Укравтодру Олександром Кубраковим щодо ремонтних робіт у 2021 році. У Тернопільській області планується відновлення траси Н-18 (Тернопіль-Франківськ). Це коротка, але дуже важлива частина найбільш зручного та швидкого маршруту з Києва до Карпат.

Якщо повернутися до розмови про туризм, то я знаю, що Ви зараз активно працюєте над розвитком цієї галузі в Україні.

Не тільки я. Сфера туризму взагалі стала сьогодні державним пріоритетом. Відповідний указом Володимир Зеленський чітко означив перелік заходів, що повинні бути реалізовані відповідними відомствами. Маємо ще проєкт «Велика реставрація», яким передбачається протягом трьох років реконструювати 150 пам’яток архітектури по усій Україні, частина яких може потрапити до списку ЮНЕСКО. Це замки, церкви, музеї, театри та інші споруди, що мають величезну культурну цінність та гостро потребують відновлення.

А як «Велика реставрація» торкнеться безпосередньо Тернопілля?

Попередньо ми вже маємо список пам’яток Тернопільщини, які точно потраплять до цієї програми. Звичайно, це буде наш чудесний Бережанський замок, який точно повинен стати тим самим туристичним магнітом нашого області. У Кременці до програми потрапляють відома Замкова гора та  палац Дзембовських. Також увійде до «Великої реставрації» церква Різдва Христового у Тернополі та Бучацька ратуша, яка перебуває на реставрації з початку 2000х років. Цей перелік не є остаточним, обговорення ще тривають. Для затвердження списку пам’яток буде враховано думку ОДА та тернопільської громади.

Говорячи про пам’ятки, не можу оминути увагою національний заповідник «Замки Тернопілля». Разом з колегами будемо активно працювати над тим, щоб збільшити у бюджеті видатки на ремонт та реставрацію об’єктів заповідника, адже це наша культурна спадщина, яка потребує турботи та заслуговує уваги.

Окрім усього, зараз плануємо повністю оновити законодавство України про туризм. Гуманітарний комітет Верховної Ради зараз тісно співпрацює разом із Державним агентством розвитку туризму над якісно новою редакцією Закону "Про туризм". Наразі існує величезний запит і від пересічних туристів, і від надавачів послуг. Те законодавство, яким керуємося сьогодні, застаріле. При тому, застаріле воно вже років з 10. Сподіваюся, що після другого читання ми отримаємо дійсно якісний та адекватний законодавчий інструмент регулювання туристичних послуг в Україні.

Порталу «За Збручем» також вдалося поспілкуватися з пані Євгенією одразу після представлення партією «Слуга Народу» своєї стратегії розвитку Тернопільщини на період до 2027 року, на якій був присутній Президент України Володимир Зеленський.

Попереду дуже складний місяць виборчої кампанії. З яким настроєм входите в цей процес?

Зараз вже дуже насичений період, як у парламентській роботі, так і на місцях. Все ж таки, країна наразі перебуває у коронавірусній кризі, а це досить гальмує та ускладнює певні процеси. Проте ентузіазму у нас за рік точно не поменшало. Для мене дуже цінними сьогодні стали слова підтримки від Володимира Зеленського про те, що жодна стратегія нічого не варта без людей, які втілюватимуть її у життя за допомогою щоденної кропіткої праці.

До речі, про людей. Розкажіть детальніше про місцеву команду, яка представить «Слугу Народу» у Тернополі у жовтні.

Тернопільська команда – це велика радість і гордість для мене. Ми зібрали разом людей небайдужих та професійних, яким справді можна довірити прекрасне Тернопілля. Так, у першій десятці нашого списку два професори, два лікарі, спеціалісти в соціальній та фінансовій сфері. Це люди, які зможуть реалізувати свої навички та знання на користь регіону. Більш того, вони мають величезне бажання це зробити та не були помічені у жодних корупційних скандалах.

Сьогодні я вкотре впевнилася, що ми маємо класно виписану стратегію та круту професійну команду. Впевнена, що місяць активної роботи – і ми побачимо чудові результати на виборах!

А як саме проходив відбір кандидатів по Україні взагалі?

Найпершими ми обирали саме мерів обласних центрів, де перед цим була зроблена стартова соціологія. Мірялися одразу декілька можливих кандидатів. Ми також одразу передбачили і можливий другий тур. Але в цілому відбір був дуже комплексний – це і соціологія, і рекомендація обласних штабів, кураторів від партії по регіонам, результати перевірки на наявність у біографії різних скандалів.

Кандидатура Віктора Гевка викликала чимало обговорень у суспільстві...

Насправді, я дуже рада, що у мери Тернополя балотуватиметься саме Віктор. Я добре знаю безпосереднього його та його брата Володимира Гевка, який вже більше року є моїм колегою у парламенті. І вони обоє проявили себе як люди небайдужі та дуже порядні.

Так, наразі Віктор Гевко відомий на усю Україну своїми успіхами у гумористичних шоу, але кандидатом на посаду мера був обраний точно не через це. Ще на президентських виборах у 2019-му він був керівником виборчого штабу Володимира Зеленського в Тернопільській області. Саме тоді всі могли пересвідчитися, що це людина, яка здатна вести за собою команду, і при цьому працювати не покладаючи рук разом з усіма. Плюс ще важливим фактором є те, що Віктор ніколи і ніяким чином не був причетний до будь-яких корупційних схем.

Але чи достатньо цього саме для посади мера? Все ж таки, можливо, потрібен якийсь досвід управління…

Віктор Гевко - тернополянин, який живе у цьому місті, їздить тими ж дорогами, ходить тими ж вулицями, що й усі містяни. І він точно відчуває усі проблеми міста, які потребують найскорішого вирішення. І все ж, ось не можу просто не згадати про Йона Ґнарра, колишнього коміка,  мера Рейк’явіка, який став справжнім феноменом. Прийшовши до політики на хвилі масового розчарування громадян у діючій влади, Йон зумів за строк своїх повноважень створити справжнє маленьке диво. Коли людина приходить у політику заради благополуччя своєї батьківщини, то чи таке вже велике значення має те, звідки вона у цю саму політику прийшла?

За матеріалами газети «Вільне життя»