Заступниця Міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова побувала на Тернопільщині з робочим візитом.
Вона провела декілька зустрічей із освітянами, керівниками громад та батьками учнів 8-10 класів. Під час них обговорювали реформу старшої профільної школи.
– Ми зараз перебуваємо на фінальній стадії перед запровадженням старшої профільної школи з 1 вересня 2027 року, - розповіла Надія Кузьмичова. До цієї дати є багато роботи, яка має бути зроблена у співпраці громад, органів центральної виконавчої влади – це про визначення тих закладів, які мають стати ліцеями, гімназіями, про завчасну комункацію з батьками, педагогічною сіпльнотою, директорами закладів для розуміння того, як ця трансформація має відбутися. Окрім Тернополя я відвідала декілька громад, які мають майбутні академічні ліцеї і отримували у 2025 році фінансування на переоблаштування просторів. Це не про показний візит, це візит-занурення у специфіку регіону, можливість поспілкуватися з ключовими аудиторіями, отримати запитання, відчути, що болить, турбує, щоб зняти частину цих болів або розставити акценти і продемонструвати, що якісь рішення можуть полягати у виході із зони комфорту для дорослих, але якщо він своєчасно спланований, має зрозумілі траєкторії його краще зробити зараз. Зокрема, це стосується переходу до академічних ліеїв тих дітей, які зараз навчаються у 9 класі зі збереженням можливості навчатись два роки за старим стандартом, але в академічних ліцеях.
Із 2027 року старшокласники зможуть обирати профілі навчання та предмети за власними інтересами й майбутньою професією. Такі можливості надаватимуть академічні ліцеї та професійні коледжі по всій Тернопільщині. Найголовніша роль у тому, який вибір можуть запропонувати батькам і дітям, за словами Надії Кузьмичової, належить місцевим громадам.
- Питання «А де навчатись?» дуже управлінське, - каже Надія Кузьмичова, заступниця Міністра освіти і науки України. – На нього можна спокійно давати відповідь: треба дивитись на громади, де будуть академічні ліцеї, на відстані, наявність автобусів. Потім громадам виходити до батьків і показувати: у нас не має ліцею, але можемо запропонувати – тут 30, тут 15 хвилин, тут можете доїхати і вас забирає автобус приймаючого закладу, тобто давати рішення. Ця реформа не може відбутися без активності громад. Чим менш активна громада, чим менше у громаді комінікують з батьками, тим більше стає простору для проблем, додумувань, незакритих питань з відсутністю відповідей. Але вирішити їх без участі громад неможливо. Міністерство за участі громади може допомогти, але якщо не буде активності громади це зробити буде важко.
Під час зустрічей учасники детально обговорили етапи впровадження реформи, а також усі необхідні організаційні, кадрові та інфраструктурні заходи для її успішної реалізації. Йшлося про формування освітніх кластерів, навчання в міжкласних групах, підготовку педагогів і створення сучасного, мотивувального освітнього середовища.
Ольга Трач, фото зі сторінки ТОВА у фейсбуці
