Уродженець Львівщини продавав у Тернополі патрони до автомата

Чотири роки позбавлення волі за незаконне зберігання, придбання та збут бойових припасів загрожували молодому уродженцю Львівщини. Розглянувши кримінальну справу, Тернопільський міськрайонний суд не визнав необхідним ізольовувати його від суспільства і призначив покарання з випробуванням — два роки іспитового строку.

Про це пише «Вільне життя плюс».

Витоки цієї історії сягають недалекого минулого — і не в наших краях, а на Львівщині. Як розповідав підсудний, пораючись на городі, він знайшов цинковий ящик. Вмістом, звісно, поцікавився — патрони до автомата. Не поспішав «замельдувати» знахідку в міліції, а заховав у підвалі. До певного часу патронами не цікавився. Згадав про них, коли на сім’ю одна біда за одною звалилися. Помер батько, тяжко занедужав брат. Потрібні кошти на лікування. А де їх узяти?

Ось тоді, запевняв хлопець судове слідство, він і згадав про патрони. Вирішив їх продати. Більше півтисячі набоїв спакував у сумку і перевіз у Тернопіль, де заховав у підвалі одного з будинків. Муляла думка про те, як знайти покупця… Поділився клопотами із знайомим. Та чи міг вважати знайомим хлопця, про якого не знав майже нічого, за винятком прізвиська?! Проте довірився йому. А той не підвів. Через якийсь час зателефонував, повідомивши, що покупець нагодився.

Минуло ще кілька хвилин — і слухавка ожила. Незнайомий чоловічий голос сповістив, що є потреба в набоях: міг би придбати дві коробки патронів до автомата. Одразу й про зустріч домовилися.

Потенційні продавець і покупець зустрілися надвечірньої пори на околиці Тернополя. «Триста гривень за шістдесят патронів», — виклав свою пропозицію молодик, завбачливо заховавши набої в камері зберігання. Отримавши сто гривень «авансу», передав ключ до сховку покупцю.

Через місяць той незнайомець знову зателефонував. Його цікавили набої. «Півтори сотні матимеш на продаж?» — почув пропозицію молодий чоловік. Того разу домовилися зустрітися вечірньої пори біля парку. Мабуть, оборудкою продавець був задоволеним, оскільки отримав одразу 950 гривень, з яких 200 — заборгована за перший раз сума. Втретє вони зустрілися вже серед білого дня. Схоже, хлопець вирішив завершити торг набоями. Повів покупця в підвал будинку, де й зберігав ще 355 автоматних куль.

— То все? — перепитав новий їх власник, відлічивши обумовлені 600 гривень.

Хлопець вже не мав що пропонувати на продаж. Може, радів, що і збувся небезпечного товару, і гроші за нього отримав. Правда, полегшено дихалося не дуже довго. Його підстерігала несподіванка. Фатальна несподіванка. Молодого чоловіка затримали працівники міліції. Проти нього була порушена кримінальна справа. Затриманий одразу зізнався в скоєному. Та чи ж був сенс щось приховувати? Адже весь «торговий» процес відбувався під пильним контролем правоохоронців, котрі й здійснювали оперативну комбінацію із закупівлі набоїв. Хто знає, де і хто їх міг би з протиправною метою застосувати, якби не втрутилися оперативники…

У суді хлопець щиро каявся, казав, що засвоїв урок на все життя. Йому повірили.