Чотири роки позбавлення волі за незаконне зберігання, придбання та збут бойових припасів загрожували молодому уродженцю Львівщини. Розглянувши кримінальну справу, Тернопільський міськрайонний суд не визнав необхідним ізольовувати його від суспільства і призначив покарання з випробуванням — два роки іспитового строку.
Про це пише «Вільне життя плюс».
Витоки цієї історії сягають недалекого минулого — і не в наших краях, а на Львівщині. Як розповідав підсудний, пораючись на городі, він знайшов цинковий ящик. Вмістом, звісно, поцікавився — патрони до автомата. Не поспішав «замельдувати» знахідку в міліції, а заховав у підвалі. До певного часу патронами не цікавився. Згадав про них, коли на сім’ю одна біда за одною звалилися. Помер батько, тяжко занедужав брат. Потрібні кошти на лікування. А де їх узяти?
Ось тоді, запевняв хлопець судове слідство, він і згадав про патрони. Вирішив їх продати. Більше півтисячі набоїв спакував у сумку і перевіз у Тернопіль, де заховав у підвалі одного з будинків. Муляла думка про те, як знайти покупця… Поділився клопотами із знайомим. Та чи міг вважати знайомим хлопця, про якого не знав майже нічого, за винятком прізвиська?! Проте довірився йому. А той не підвів. Через якийсь час зателефонував, повідомивши, що покупець нагодився.
Минуло ще кілька хвилин — і слухавка ожила. Незнайомий чоловічий голос сповістив, що є потреба в набоях: міг би придбати дві коробки патронів до автомата. Одразу й про зустріч домовилися.
Потенційні продавець і покупець зустрілися надвечірньої пори на околиці Тернополя. «Триста гривень за шістдесят патронів», — виклав свою пропозицію молодик, завбачливо заховавши набої в камері зберігання. Отримавши сто гривень «авансу», передав ключ до сховку покупцю.
Через місяць той незнайомець знову зателефонував. Його цікавили набої. «Півтори сотні матимеш на продаж?» — почув пропозицію молодий чоловік. Того разу домовилися зустрітися вечірньої пори біля парку. Мабуть, оборудкою продавець був задоволеним, оскільки отримав одразу 950 гривень, з яких 200 — заборгована за перший раз сума. Втретє вони зустрілися вже серед білого дня. Схоже, хлопець вирішив завершити торг набоями. Повів покупця в підвал будинку, де й зберігав ще 355 автоматних куль.
— То все? — перепитав новий їх власник, відлічивши обумовлені 600 гривень.
Хлопець вже не мав що пропонувати на продаж. Може, радів, що і збувся небезпечного товару, і гроші за нього отримав. Правда, полегшено дихалося не дуже довго. Його підстерігала несподіванка. Фатальна несподіванка. Молодого чоловіка затримали працівники міліції. Проти нього була порушена кримінальна справа. Затриманий одразу зізнався в скоєному. Та чи ж був сенс щось приховувати? Адже весь «торговий» процес відбувався під пильним контролем правоохоронців, котрі й здійснювали оперативну комбінацію із закупівлі набоїв. Хто знає, де і хто їх міг би з протиправною метою застосувати, якби не втрутилися оперативники…
У суді хлопець щиро каявся, казав, що засвоїв урок на все життя. Йому повірили.