Цукровий діабет 2 типу: особливості та як його лікувати

Цукровий діабет 2 типу (ЦД 2), або інсулінонезалежний, – широко поширене у світі захворювання. З кожним роком кількість людей з цією патологією стрімко збільшується.

Це хронічне метаболічне захворювання, при якому рівень глюкози (цукру) в крові підвищується через зниження чутливості тканин до інсуліну. гормону, який допомагає клітинам організму отримувати з крові глюкозу як джерело енергії.

Чому виникає діабет 2 типу?

ЦД 2 розвивається в результаті складного взаємозв'язку між генетичними факторами та способом життя. Основні причини розвитку діабету:

• спадковість;
• ожиріння;
• вік старше 45 років;
• гіпертонія (високий кров'яний тиск);
• гіперхолестеринемія (підвищення “поганого” холестерину в крові).

Основні характеристики цукрового діабету 2 типу:

• гіперлікемія – підвищений рівень глюкози в крові;
• інсулінорезистентність – у людей із ЦД 2 клітини тканин стають менш чутливими до дії інсуліну і не можуть ефективно поглинати глюкозу з крові, навіть за умови достатньої кількості інсуліну;
• недолік інсуліну – у міру прогресування ЦД 2 підшлункова залоза, яка виробляє інсулін, знижує вироблення цього гормону. Це призводить до більшого підвищення рівня цукру в крові.

За рівнем глюкози в крові натщесерце можна запідозрити розвиток діабету 2 типу:

• норма цукру в крові – менше 6,1 ммоль/л;
• передіабет – 6,1-6,9 ммоль/л;
• цукровий діабет – більше 7 ммоль/л.

Важливо! Для запобігання ускладненням необхідно раннє виявлення та лікування ЦД 2.

Симптоми діабету 2 типу

Симптоми ЦД 2 можуть розвиватися повільно і непомітно на ранніх стадіях хвороби. Найбільш поширені прояви діабету 2 типу:

• часте сечовипускання – гіперглікемія призводить до збільшення частоти сечовипускання;
• надмірна спрага (полідипсія) – внаслідок втрати рідини через частого сечовипускання виникає сильна спрага;
• нездужання – клітини тканин не отримують достатньо енергії з глюкози, виникає втома та слабкість;
• підвищений апетит – інсулінорезистентність призводить до відчуття голоду навіть після їжі, тому що глюкоза не може потрапити до клітин тканин;
• зниження імунітету – гіперглікемія уповільнює процес загоєння ран та збільшує ризик інфекцій;
• порушення мікроциркуляції – високий рівень глюкози пошкоджує дрібні судини та нервові клітини, викликає порушення зору, поколювання, оніміння, біль у кінцівках, сухість та свербіж шкіри.

Лікування діабету 2 типу

Терапія ЦД 2 включає широкий спектр підходів:

• зміна харчування та способу життя;
• медикаментозну терапію;
• у деяких випадках інсулінотерапію для нормалізації рівня глюкози в крові;
• препарати для симптоматичного лікування.

Ключову роль у лікуванні ЦД 2 відіграє корекція надмірної ваги. Зниження маси тіла зменшує інсулінорезистентність, що призводить до нормалізації рівня цукру в крові та зниження ризику розвитку ускладнень.

Медикаментозну терапію інсулінонезалежного діабету 2 типу починають із прийому цукрознижувальних таблеток останнього покоління.

span>

Основні препарати при діабеті 2 типу:

• бігуаніди – підвищують чутливість інсулінозалежних тканин (Сіофор, Метформін);
• препарати сульфонілсечовини – стимулюють клітини підшлункової залози виробляти інсулін (Діабетон, Глімепірид);
• тіазолідиндіони – знижують синтез глюкози у печінці (Глютазон).

Для симптоматичного лікування застосовують:

• антигіпертензивні препарати для контролю кров'яного тиску (Лозап або ін.);
• тіоктову кислоту – наприклад, інструкція до Альфа-ліпону, що містить тіоктову кислоту, серед показань містить парестезії при діабетичній нейропатії;
• статини для зниження холестерину (Аторвастатин або ін.);
• невеликі дози ацетилсаліцилової кислоти для профілактики інсульту (Аспірин-Кардіо, Кардіомагніл або ін.).

При низькій ефективності інших методів лікування може знадобитися введення інсуліну у вигляді уколів від діабету 2 типу – замісна інсулінотерапія (Фармасулін, Новорапід). Важливо! Щоб визначити, які найефективніші таблетки від діабету 2 типу необхідні в кожному конкретному випадку, потрібно звернутися до ендокринолога і на підставі обстежень підібрати відповідний препарат.