Ветеран війни з Тернополя іде в гори у військовій амуніції, аби зібрати кошти для піхотинців. ВІДЕО
Тернополянин, колишній військовослужбовець Володимир Драбчук вирушив у гори в амуніції, щоб зібрати гроші для ЗСУ. Планує подолати 40 кілометрів та підкорити два двотисячники українських Карпат. На маршруті — точки, які символізують області, які були під окупацією Росії. Перша — озеро Несамовите, яка символізує Крим.
Про благодійний похід у День туризму Володимир розповів в інтерв’ю Суспільному.
"Піхотинець найбільш фізично і морально "вигрібає" в цій війні"
— Ти вирушаєш у похід, щоб зібрати гроші для Збройних сил України. Звідки виникла ідея?— Ідея збирати гроші для ЗСУ — це зараз ідея номер один в нашому суспільстві. Я вирішив об'єднати заняття спортом, хобі ходити в гори, військовий досвід і пройти горами в амуніції для того, щоб людям було цікавіше донатити. Акцент роблю на тому, що наш український піхотинець — це найважливіша ланка Збройних сил України, яка найбільш фізично і морально "вигрібає" в цій війні. Цим походом хочу підтримати піхотинців і показати людям, що тут в тилу не так важко, як важко хлопцям там.— На твоєму маршруті 11 точок. Як складали його і на які вершини будеш йти?— 11 точок — це 11 областей, які були в окупації та які є в окупації. Крим, Донецька, Луганська, Житомирська, Київська та інші. Маршрут розпочнеться від навчально-спортивної бази "Заросляк" на озеро Несамовите, далі вихід на Чорногірський хребет і в сторону Говерли, через вершини Данціж та Пожижевська і так далі, через Говерлу на Петрос. Завершиться маршрут у селі Кваси.Перша точка — озеро Несамовите — це буде Автономна Республіка Крим, а далі буде йти Херсонська, Миколаївська області й далі до Житомирської.— За скільки часу плануєш пройти маршрут?— Ставлю собі мету зробити це за 24 години. Все залежить від погоди.— Чи буде він безперервним, чи плануєш десь зупинятися, перепочивати?— Так, щоб сідати і дивитися пейзажі, напевно, що ні, а набрати на джерелах води — так. Їсти я буду на ходу. Війна — це безперервний процес, який не зупиняється, але як і в цього походу, так і у війни є початок і є кінець. Шлях важкий, але ми його подолаємо.
— Чи враховував ризики для здоров'я?— Я про це не думаю, якщо думати, що будуть ризики для здоров'я, то можливо і не варто цього робити. Ризики завжди є. Але потрібно зареєструватися у рятувальників, вивчити маршрут, взяти найнеобхідніші ліки, взяти засоби зв'язку, додаткові павербанки.— Як взагалі готувався до цього походу?— Почав готуватися одразу, коли був звільнений з лав Збройних сил України. Це було ще взимку. Робив це для того, щоб змінити середовище та дати відпочити голові. Бігом я займався ще до мобілізації, брав участь в гірських марафонах, тому почав бігати. Займаюся вже вісім місяців безперестанку, бігаю, ходжу в зал, де працюю із навантаженням. Сподіваюся, що мій організм мене не підведе.— Чи долав дистанцію 40 кілометрів за один раз без зупину, чи це буде вперше?— Це буде втретє. Я вже долав 60 кілометрів Чорногірським хребтом, але це був інший вік, інший формат, не було стільки ваги, яку я вирішив з собою взяти зараз. Але думаю, що я впораюся.— Ти ходиш в походи з юності. Коли розпочалася любов до гір?— Це почалося з тернопільського осередку Націоналістичноголістичного Конгресу. 8 березня 2015 року члени МНК організували похід, приурочений до дня народження Тараса Шевченка. Ми вирушили на Говерлу, щоб прочитати "Заповіт" різними мовами. Перший раз сходив в гори, одразу в них і закохався. І тоді почав ходити в походи самостійно. Ходив на декілька днів, бувало й на тиждень.— На скільки вершин уже піднявся?— У мене дуже скромний досвід. На всі Карпатські вершини-двотисячники я піднявся по декілька разів. На Говерлі дуже багато разів був, понад десять. У Туреччині також був, це була, мабуть, моя найвища вершина – 2400 метрів. Там такі скромні гори, але більше захоплює ходити якимось такими дикими місцями Карпат. Вони дуже-дуже дикі та цікаві.— Ти вже говорив, що йтимеш в амуніції, аби показати, наскільки складною і непростою є робота піхотинців. Розкажи, будь ласка, що це за амуніція, а також, що у твоєму наплічнику?— Це плитоноска з плитами та боковим захистом. Вона важить приблизно 8 кілограмів. Далі шолом, РПС, аптечка, каремат, щоб сідати, також підсумки для скиду магазинів. Піхотинець, звісно, несе з собою ще БК, рацію, провіант і багато-багато різного, тому в піхотинця це все буде важче в декілька разів. У рюкзаку — основне: захист від дощу, спальник і надувний каремат, можливо щось станеться і потрібно буде десь переночувати, система для приготування їжі. Ця система була зі мною в зоні бойових дій, я нею користувався і в Серебрянському лісі й біля Кліщіївки працювали, то виручала, в горах також виручала. Тому туристичне та військове спорядження дуже часто пересікається, я переконався на власному досвід. З одягу будуть штани та фліска, додаткове утеплення. Також обов'язковим елементом буде ліхтарик. Щодо захисту від дощу, то з нього можна зробити собі імпровізований намет. По продуктах, то це буде дитяче харчування, спортивне харчування, декілька батончиків і можна взяти ще сушених чипсів, будь-якого м'яса, вода. Обов’язково беру воду. Тому сумарно 23-24 кілограми назбирається.
— Якщо порівнювати це зі звичайним туристичним наплічником під час походу, то це більше чи менше?— Мій наплічник, наприклад, коли я ходжу в гори на тиждень, важить 10 кілограмів.— Яким темпом йтимеш цю дистанцію?— Починатиму зі швидкої ходьби. Головне вийти на рівень Чорногірського хребта, це десь 1900 метрів, щоб вже краще було підійматися і на Говерлу й на інші вершини. Після Говерли буде невеликий скид по темпу, все залежить від погодних умов. Якщо буде плюс-мінус комфортна погода, можна буде навіть і місцями долати швидше, а якщо вже буде дощ, туман, то вже трошки треба буде збавити хід.— Мета походу — зібрати 300 тисяч гривень. Для кого ці гроші і для чого?— Це три механізовані бригади: 42-га механізована бригада, в якій я служив, збираю для хлопців на турнікети, 67-ма окрема механізована бригада, збираю на тепловізійні приціли, і 33-тя окрема механізована бригада, збираємо їм на FPW.— Чи буде пряма трансляція, чи зможемо ми слідкувати за твоїм маршрутом, дивитися, як ти йдеш?— Бажання транслювати похід у мене було, але, на жаль, технічно його важко реалізувати, тому що в горах інтернет є місцями. Тому це буде як влог, я буду завантажувати відео по можливості на вершинах, так матеріалу назбирається і люди зможуть слідкувати й дивитися, де я знаходжуся. Тому шукайте в соцмережах, підписуйтеся і будемо йти маршрутом разом.— Як тебе знайти в соцмережах?— В інстаграмі мій профіль "drabikus", у фейсбуці — "ЗаЧапаємо", там також буде інформація щодо походу.— Як збиратимете донати?— Відкрита монобанка, також можливо відкриємо paypal. І такими двома методами, які є найрозповсюдженішими та популярними.— Розкажи про свою службу, де саме воював і через які причини звільнився з лав ЗСУ?— Був мобілізований у 2023 році, проходив службу в 42-й механізованій бригаді на посаді командира роти. Перший бойовий вихід — це Серебрянський ліс. Також працювали в районі Кліщіївки, в районі Часового Яру. Звільнився за сімейними обставинами, зараз у запасі.Богдан Боденчук, Дана Савицька, Суспільне