У Козові в Тернопільської області місцеве АТП захопили бойовики.
З собою невідомі мали ксерокопії сумнівних документів, так званих витягів з деражвного реєстру майна. На вимогу начальника відділу ГУ Нацполіції в Тернопільській області Олександра Мацієвського пред’явити ці документи захопники відмовилися, аргументуючи тим, що вже показували копії комусь з правоохоронців. Проте кому саме, так і не могли назвати.
Як з’ясувалося пізніше, копію з Витягу Державного реєстру майна рейдери отримали від фірми "Новоагрус", яка в свою чергу входить в Агрохолдинг "Мрія". Такі копії штампує новостворена Комісія при Мін’юсті, члени якої, схоже, вирішили, що найкращий спосіб подолати рейдерство – це очолити його…
Отже чим мотивувалась новоспечена Комісія при Мін’юсті, коли видала захопникам такі документи із сумнівною легітимністю не важко здогадатись. Адже у законних власників є на руках усі оригінали право установчих документів на власність цілісного комплексу АТП - оригінали договору купівлі-продажу будівель та найголовніше, досі діючий договір на оренду земельної ділянки заключений із селищною радою Козови терміном на 49 років.
Аби рейдерська атака вдалася, на сході найняли професійних рейдерів-бойовиків, які раніше входили в терористичне угрупування харківського "Оплоту". На "виклик" рейдери прихопили із собою чимало вогнепальної та холодної зброї. Журналісти зафіксували на камеру щонайменше 6 одиниць рушниць, схованих у чохлах та спортивних сумках. Скільки ще було сховано у багажниках автомобілів з харківськими номерами, залишається лише здогадуватись.
Але цікаво інше: чому колишні бойовики терористичного угрупування «Оплот» на волі і як змогли вільно пересуватись із Харкова до Тернополя (а це близько 900 км!) із багажниками, наповненими вогнепальною та холодною зброєю і куди дивиться поліція Тернопільської області? Чи можливо поліція і рейдери заодно? Схоже, що так, адже поліцейські, які приїхали на місце події, порадившись із «керівництвом» по телефону, відповіли законним власникам наступне: «Воно мені не потрібно, немає тут нікого і нічого…». В іншому випадку рейдери б не вели себе так відкрито й зухвало!
Тож, схоже, власники бізнесу залишились сам на сам із озброєними бойовиками-сепаратистами та працівниками поліції, які їх покривають… Йшов третій рік війни.
