У деяких містах України наклали мораторій на підвищення “комуналки”, а в Нацкомісії говорять про кримінальну відповідальність.
Хто визначає тарифи і від чого це залежить
З 2014-го року місцева влада визначає тільки два тарифи: на утримання будинку і прибудинкової території та вивезення сміття. Водночас НКРЕКП визначає, скільки українцям потрібно платити за електроенергію, холодну і гарячу воду, опалення. Підприємства подають в Нацкомісію свої підрахунки, в яких зазначають, скільки грошей витрачають на виробництво енергії, підігрів води, транспортування, заробітні плати, податки і т. д. У НКРЕКП аналізують інформацію, а потім для кожного постачальника визначають тариф.
Наприклад, “Київенерго” для генерації тепла і підігріву води використовує газ. У цьому році “блакитне паливо” для неї подорожчало в кілька разів (з 3 до 6,8 грн за кубометр). Згідно з власними підрахунками, на виробництво 1 Гкал тепла підприємство витрачає 1 138,56 гривень. Крім того, в тариф закладено зарплати, перевірку і ремонт лічильників, послуги банку, податки, прибуток. В результаті за кожен Гкал киянам доводиться платити 1 416,9 гривень, а тим, хто не встановив тепловий лічильник, – 32,9 гривень за кожен квадратний метр опалювальної площі.
Таким чином, щоб опалити трикімнатну квартиру площею 70 квадратних метрів у Києві доведеться витратити 2 303 гривні, а в Южноукраїнську – лише 343 гривні. Найдешевше тепло і гаряча вода в містах біля атомних станцій.
За матеріалами Сьогодні